Щука у спеку

Павло Старий

Вересень, 2017 рік

Не знаю як кому, а мені більше подобається зима. Не люблю спеку, пекуче сонце, пекельне виття комарів і мошок, нестерпну духоту жаркого полудня. Не моє це. Але й у літні, спекотні й сонячні дні цілком можна комфортно порибалити в ранкові й вечірні години.

У мене такий проміжок завжди випадає з четвертої і до восьмої години ранку й потім з вісімнадцятої вечора й до повної темряви. Але все-таки краще вранці, приблизно з третьої години, коли ще темно, свіжо, тільки комариний гул рівномірно шириться над прибережними кущами й потихеньку починає загорятися світанок над крайкою водної гладі. Саме ці миті найсолодші й найсоковитіші в розумінні риболовлі. Саме в такі моменти хочеться не спати вдома в ліжку, а виходити на човні на воду, вдихаючи повними грудьми свіже ранкове повітря, намагаючись надихатися на весь день, адже вже приблизно з дев'ятої годин стане спекотно, задушливо, некомфортно. Тому, не марнуючи час, потрібно якомога активніше обстежити усі найперспективніші ділянки водойми, де може в цей час перебувати хижак, особливо щука, оскільки вона найімовірніший трофей у спеку.

На мою думку, не варто приділяти якоїсь супер великої уваги вибору принад у ранковий час, коли щука найактивніша, порівняно з усім іншим світловим днем. Знаючи переваги щуки в тій чи іншій водоймі, не гаючи часу, ставимо найуловистіші принади й працюємо по площах. Три-п'ять проведень і переміщення. Не затримуйтеся на точці. Активна риба відразу зреагує на вашу принаду, а вимучування пасивної може призвести до втрати дорогоцінних ранкових митей комфортного лову. У цьому випадку виділю всього три принади, на які мені практично завжди вдається взяти непогану щуку у спекотний літній час от уже протягом останніх кількох років.

  1. Слаг від компанії Mystic. Колір зеленувато-жовтий. Досить велика принада завдовжки 12 сантиметрів із товстим, об'ємним тілом, заглибленням унизу живота принади для офсетного гачка й тонким, розрізаним на кілька смужок хвостиком, що має активну високочастотну гру. Сама принада практично пасивна, повільно тонуча. Цілком підходить для лову на джиг і для лову без обтяження на міляках і сильно зарослих водоймах на поверхні води. Також і в чистих вікнах серед водної рослинності. Непогано летить завдяки витягнутій кулеподібній формі тіла й власній масі. Матеріал досить м'який, але при цьому дуже живучий. Деякі принади переживають понад десяток атак і виведень щуки. Тоді як інші аналоги розвалюються після двох-трьох атак щуки.
  2. Bugsy Shad від Lucky John. Об'ємна принада завдовжки 3,9 дюйма з відростками й активно граючим хвостом. Колір машинного мастила із червоними блискітками. Непогано летить і активно грає під час проведення на різних швидкостях. Типово щуча принада, що працює як на глибині, так і на міляках. Можна оснащувати як офсетним гачком, так і відкритим гачком на джиг-голівці, що, імовірно, навіть переважніше. Тому що тіло принади досить об'ємне й потрібно завжди брати офсетний гачок із більшим вигином, для того, щоб він мав можливість виходити з тіла принади під час клювання щуки. Гума, як і всі Lucky John, досить міцна, хоч і поступається Mystic, але водночас цілком здатна пережити кілька щучих клювань.
  3. Tioga від Lucky John. Більш витягнута принада з дуже активною грою на будь-якій швидкості проведення. Великий п'ятак на кінці хвостика й тонкий ребристий хвіст дають дуже активну гру й не залишаються без уваги навіть найпасивніших хижаків. Колір бузок із блискітками, довжина 3,9 дюйма. По суті, ця принада є практично в будь-якого рибалки, який полює за щукою, і в якомусь детальному описі не має потреби.

 

 

Маючи в арсеналі ці три принади, можна цілком комфортно ловити практично на будь-якій водоймі. Три варіанти кольору, різна форма й гра цілком задовольнять запити щуки разом із різноманітністю проведень, які можна застосувати.

Що стосується місць пошуку щуки, то найперспективнішими для мене залишаються: стіна очерету, вікна відкритої води в лататті, звали в глибину, кущі рослинності на чистому плесі. Проводимо серію закидів і переміщаємося далі до моменту виходу щуки по принаду. Отримавши першу атаку, приділяємо цій ділянці більше уваги, змінюючи принади й проведення, підбираючи ту, яка буде щуці до смаку.

Іноді щука виявляє себе в зовсім нетипових для себе місцях, таких як рівні піщані обмілини, ділянки із чистим дном без видимих аномалій, рослинності й каменів або дерев на дні, або невеликі мілководні бухточки, настільки густо порослі травою, що мало кому спаде на думку навіть пробувати її шукати там. Тому приділяємо час і робимо кілька закидів і там, де начебто і немає нічого цікавого. Часто це приносить упевнене клювання досить великої риби.

Коли ми робимо проведення уздовж крайки очерету, не забуваймо про те, що щука може атакувати принади на будь-якій стадії проведення й потрібно намагатися увесь час контролювати принаду. Очерет поруч, і щука практично завжди робить спробу піти в нього. Після підсікання потрібно максимально швидко повести рибу в бік відкритої води, тому перевагу слід віддавати потужнішому вудлищу й міцному шнуру.

Важка джиг-голівка або «вухастий» із офсетом дарують клювання щуки із глибини. Іноді доводиться робити довгі паузи, особливо коли щука не дуже активна, нібито ворушити принаду після опускання її на дно. Періодично можна зробити плавні потяжки вудлищем, не підкидаючи принади. При цьому виникає хмара каламуті, принада імітує рибку, що копошиться на дні, щука не може залишитися пасивною й атакує принаду, заковтуючи її глибоко в пащу разом із мулом.

Пам'ятаючи про те, що ранкові години досить короткі, а найактивніша риба годується вранці, часто застосовую швидке проведення принад. Найкращим варіантом у таких випадках уважаю невелике збільшення тягарця, скажімо з 20 до 25, іноді 30 грамів, якщо дозволяє тест спінінга, і з  тією ж 12-сантиметровою принадою роблю різкі ривки вудлищем, вибираючи слабину котушкою. Ривок приблизно по 15-20 сантиметрів, пауза, поки принада падає, і щойно впала на дно – знову наступний ривок і так далі. Таким проведенням вийде дуже швидко обловити перспективне місце й узяти найактивнішу рибу. Оскільки падіння вантажу на дно будуть найчастішими й найритмічнішими, збільшення ваги тягарця дасть вертикальну складову падіння принади й сильніший удар по дну із хмарою каламуті, що риба помітить із далекої відстані. Таке проведення підійде для активної риби, що годується, і дасть можливість вам швидше обловити перспективне місце.

У будь-якій водоймі є рослинність і часто ловля у вікнах (трави, латать, лопухів, очерету) дає можлвість провокувати на атаку зубастих хижачок і одержувати достатню кількість клювань. Під час лову серед рослинності й у траві застосовую плавне вимотування принади котушкою й одночасне посмикування кінчиком вудлища. Водночас від швидкості вимотування принада може йти як дном водойми або в товщі води, так і поверхнею водної гладі. Що швидше крутимо ручку котушки, то вище принада йде від дна. Принада рівномірно рухається, періодично чиркаючи, або навіть волочиться дном і посмикується в моменти підкидання вершинкою спінінга, і навіть найменше клювання відчувається відразу, тому що постійно зберігається контроль принади на натягнутому шнурі. Відповідно зробити підсікання вдається практично моментально після клювання риби.

Ну і, звичайно, не забуваймо про досить довгий і міцний повідець, бажано металевий. Багато хто використовує флюорокарбон, мотивуючи це тим, що він практично непомітний у воді й за постійної зміни повідця після клювання можна не боятися обриву. Але в ранкові години і так небагато часу, а ще й витрачати його на перев'язування повідців – досить сумнівне заняття. Тому тільки сталь, тільки хардкор і повідець із гітарної струни або стальки. Для більшої рухливості практикую двоскладні повідці із двох шматочків струни по п'ятнадцять сантиметрів кожний. З'єдную за допомогою скрутки. Вісім обертів і жодна щука ще не змогла розірвати такого з'єднання, а тридцяти сантиметрів довжини цілком вистачає для впевненого виведення, не переживаючи за те, що щука переріже шнур. Такий повідець цілком витримує атаки хижачки практично будь-якого розміру й агресивності й при цьому вимагає заміни тільки в тому разі, якщо повністю скрутиться в поросячий хвостик. Деякі повідці живуть весь сезон. Ну й лінь, звичайно, досить важливий фактор, не даремно кажуть, що ледачі якісніше роблять роботу й готують снасті до риболовлі, щоб потім не переробляти.