Миколай Ройман та його «Господарство ловецьке» про зайця

В. Козак

Січень, 2018 рік

Миколай Ройман (Mikolaj Reumann, 1801 – 1856) був одним із чільних польських лісничих другої чверті 19 ст. Його книгу «Господарство ловецьке» було опубліковано в часописі «Сільван» (ч. 20, 1844 р.) а потім – окремим виданням у 1845 р.

Ройман одним із перших у вітчизняній мисливській культурі побачив зубожіння наших угідь саме через погані традиції мисливства. Усе, що нас непокоїть зараз, починаючи з браконьєрства, бере свій початок у «вітчизняних традиціях». Полювати без уваги на сезон полювання, вдиратися в чужі угіддя, нищити дичину, що її маєш «охороняти», усе це – старі шляхетські та мужицькі звичаї Речі Посполитої, як лаялися німці – «польські порядки». Саме вони довели до того, що станом на початок 19 ст. запаси дичини від Карпат до Литви було майже вичерпано.

Ройман як практик та публіцист шляхом порятунку вбачав наближення нашого мисливського господарства до німецького. Розглянемо проблему на всім нам дуже добре відомому і болючому прикладі зайця. На той час у німецькій мисливській культурі вже існувало поняття нормативу чисельності звірини в угіддях. Упровадив його доктор Фрідріх Вільгельм Леопольд Пфейль (1783-1859), один із класиків німецького лісництва. Уважається, що саме Пфейлю ми маємо завдячувати домінацією в культурних лісах хвойних (голонасінних) порід. Хоча сам Пфейль говорив про дещо інше – про загрозу традиційним листяним (чорним) лісам Європи…

Пфейль був затятим мисливцем і багато причинився до постання сучасних законів про мисливство. Саме на його працю Grundsätze der Forstwirthschaft in Bezug auf Nationalökonomie und die Staats-Finanzwissenschaft (1822/1824) посилається Ройман, коли говорить про нормативи звіростану в угіддях. На той час у польських землях під управлінням Пруссії, щоб запобігти винищенню дичини, було встановлено норму посідання: на 1500 польських моргів (840 га) – 1000 куріпок та 500 зайців. Це дуже висока норма – 60 зайців на 100 га, у сучасній Німеччині норми значно нижчі, даних таксації понад 30 зайців на 100 га я не бачив. На подібних за екосистемами польських землях під московською окупацією (по 1831 р.) дичини було значно менше. Причиною цього Ройман називав саме мисливство та браконьєрство.

Зокрема, він негативно, як і німецькі мисливці, оцінює полювання на зайця з огарами/гончаками. Звичай такого полювання, за Ройманом, виглядав так. Коли полювали гуртом, то обирали поміж себе становичого. Той керував полюванням, зокрема, розставляв стрільців на пересмиках (лазах) навколо кнеї, що в неї запускали гончих. Стрільці не мали сходити з номерів до того, як будуть відволані сигналом становничого. Псів пускали «з вітром» з боку, противного до стрільців, так, щоб ті гнали на стрільців. Доїжджач пускався за ними верхи, він зганяв звіра та заохочував гончаків. За наявності кількох «сфор» (свор) псів пускали по одній сворі, щоб не перевтомлювалися. Коли випольовували одне місце, переходили на інше.

За Ройманом, у польських землях так полювали з жовтня до березня. Часті полювання з гончаками винищували дичину. Мовляв, сильний досвідчений гончак буде «тримати» (гнати) зайця доти, доки не змордує його. Зате господар може «гордистися доводною злаєю (здобичливою зграєю), що для наших мисливців є неабияким осягенням, без уваги на належне облаштування мисливства, що має в собі поєднувати користь, забаву та ощадність».

Цікаво, що Ройман позитивно оцінює такий німецький спосіб полювання, як троплення зайця по пороші (понові) з вижлями (лягавими). Він не радить брати більше ніж двох псів. Якщо з одним псом полює троє, то вони стають по боках господаря, який наганяє пса. Коли вижель почує зайця, мисливці оточують це місце «котлом», спочатку ширшим, потім звужують його. Такий спосіб автор радить із молодими псами. Але спортивним, із досвідченим псом, уважалося стріляти зайця на бігу. До такого полювання досконало надавалися рушниці-дубельтівки.

Поступово в польських землях поширювався німецький спосіб полювання на зайців нагонкою як такий, що дає змогу контролювати звіростан. Нагонкою полювали один-два рази на сезон.