Судак у глухозимʼя

Павло Старий

Березень, 2017 рік

Глухозимʼя – період, коли активність риби зведена до мінімуму, і отримати хороший улов буває досить проблематично. У наших улюблених місцях лову у верхів'ях КВС цей період починається на початку лютого й триває приблизно до середини березня залежно від стану криги. Що товстіший і міцніший лід, то довше триває період глухозимʼя. У березні, у сонячні дні починає потихеньку танути сніг, з'являється свіжа вода в місцях впадання струмків і риба активізується. Та якщо мороз ще сильний, кисню у воді мало, часто доводиться застосовувати всі свої знання й уміння для того, щоб знайти й розворушити пасивну рибу на клювання, особливо такого цікавого придонного хижака, як судак.

З початком льодоставу судак активно харчується, й ловити його на такі принади з активною грою, як балансири, блешні, оси й бокоплави – суцільне задоволення. Також непогано судак реагує на всілякі силіконові принади, зібрані на джиг-голівках. А останнім часом у моду починають входити силіконові віби, аналоги всім відомих раніше цикад. Та вже не металеві, якими вони були спочатку, а відлиті з силікону, з дротовим корпусом для кріплення одинарних гачків або трійників. Віби мають об'ємніше тіло, різноманітне забарвлення, але досить недешево коштують. Тому найуніверсальнішою принадою для лову судака з криги все-таки лишається балансир. На відміну від блешні, балансир має вже задану виробником гру й вимагає мінімального часу для звикання й добору змахів для правильного й результативного лову судака.

Усі балансири можна умовно розділити на швидкі й повільні, залежно від розміру, форми й маси тіла принади. Виміряти швидкість руху балансира можна, напевно, тільки за допомогою спеціальних приладів, а в житті це відчувається винятково за швидкістю гри принади після підкидання й до повної її зупинки під лункою. Що швидше ми відчуваємо удар у руку після ривка, то більша швидкість руху балансира під лункою. У принципі, гра абсолютно всіх балансирів, що випускаються й у нас, і за кордоном, однакова. Не варто чекати дива й сподіватися, що балансир зробить після ривка вісімку, намальовану на коробці, як показник його гри. Хороший балансир робитиме прктично той самий однаковий рух, підніматися вгору й убік після ривка й опускатися донизу з максимальним відхиленням убік від лунки головою вперед, розвертатися в точці максимального відхилення від лунки й так само, головою вперед, повертатися до центру лунки. Така гра буде найоптимальнішою для якісно виготовленого балансира незалежно від виробника. Та, навіть маючи однакову гру, усі балансири будуть відрізнятися за швидкістю руху. Так найшвидшими з усіх, які довелося використовувати, залишаються балансири Kuusamo і Karismax. Далі йдуть Rapala і їхні аналоги Крапаль. Приблизно на одному рівні або трохи повільніші Lucky John і Nils Master. Та залежно від моделі балансира навіть в одного виробника швидкість їх руху теж може відрізнятися. Однак, якщо розглядати традиційну риболовлю на судака в період глухозимʼя, варто вникати в ці подробиці для того, щоб підібрати балансир саме з такою швидкістю гри, яка цікава пасивному в цей період хижакові. Адже, як показує практика ловлі, судак може зовсім не реагувати на швидкі балансири Kuusamo у самім найбільш уловистому на початку зими кольорі, але обов'язково атакує повільний Крапаль або Nils Master яскраво-червоного, синього або кислотного кольору. Особливо, якщо вам вдалося подати принаду безпосередньо під ніс рибі. Тому що ганятися за мальком, прикладаючи зусилля, судакові певно зовсім не хочеться.

Тому ще перед початком зимового сезону необхідно підготувати коробку з десятка балансирів різних розмірів, з різною швидкістю руху й різного кольору для того, щоб мати можливість змінювати їхню подачу рибі, підбираючи саме той, який найкраще підходитиме для даного періоду ловлі. Найуніверсальнішими розмірами для ловлі судака вважаю «сімку» і «дев'ятку». Балансири завдовжки сім і дев'ять сантиметрів найчастіше атакуються середньорозмірним судаком вагою від півкіло до двох і більше кілограмів. Разом з тим не завадить мати в арсеналі й пару балансирів розміром від десяти до дванадцяти сантиметрів. Великий судак все-таки віддає перевагу більшій принаді перед меншою, та й гачки на великих балансирах дозволяють робити якісніші підсікання й надійніше пробивають кощаву пащу судака. Що стосується ваги, то всі виробники випускають приблизно однакові за вагою балансири. Так семисантиметрові Rapala і Крапаль важать приблизно двадцять грамів. Що дозволяє цілком упевнено ловити ними на будь-яких глибинах у стоячій воді й на середній течії. Якщо течія сильна – краще використовувати важчі балансири для того, щоб чітко відслідковувати гру біля дна, де й перебуває судак.

Вибираючи вудку для лову судака з криги, багато хто керується тим, що потрібно робити тверде підсікання й часто кидати вудку на лід під час виведення. Тому в більшості випадків вибирають вудку з металевим хлистиком, корковою ручкою й котушкою для зберігання волосіні. Такою вудкою можна робити потужні підсікання й кидати на кригу, не переймаючись її цілістю. Та, на мій погляд, крім таких достоїнств вона має і певні вади. Найголовнішими з яких є вага й чутливість. Що важча вудка, то менша чутливість при клюванні, отже, менше шансів зробити своєчасне підсікання. А оскільки ловля судака відбувається на глибинах від п'яти до дванадцяти метрів у наших умовах, то навіть частки секунди можуть мати вирішальне значення. І своєчасне підсікання часто вирішує результат усієї риболовлі. Адже глибина, течія, розтяжність волосіні зменшують чутливість снасті в цілому. Саме тому ось уже більше семи років використовую сам і рекомендую іншим вудку з ручкою з твердого пінопласту з мотовилом для зберігання волосіні й карбоновим хлистиком завдовжки до сорока сантиметрів. Загальна вага цієї вудки коливається від дванадцяти до сімнадцяти грамів і дозволяє відчути навіть найменше клювання судака на різних глибинах. Завдяки такій незначній вазі, вудку можна спокійно кидати на лід, головне, не наступити в процесі виведення.

Вибираючи волосінь, потрібно звернути увагу на її розривне навантаження, колір і діаметр. Для лову великого судака цілком підійде волосінь перетином від 0.28 до 0.3 мм, прозорого кольору з розривним навантаженням до восьми кілограмів. У зимовий період судак не такий активний, як улітку, і його цілком можна виважувати на таку волосінь і робити потужне підсікання, не переймаючись обривом снасті. Головне достоїнство волосіні діаметром 0.3 мм те, що вона вже не ріже руки під час ривків великої риби, що досить важливо в морозну погоду, коли під час боротьби з рибою не відчуваєш цього.

Щодо використання повідця дійшов висновку, що в місцях, де активно клює судак, клювання щуки бувають відносно рідко й тому при цілеспрямованій ловлі судака повідець не використовую, а вішаю балансир через вертлюжок з карабіном. Та якщо зрізала оснащення щука – відразу ставлю металевий повідець з першої гітарної струни. Роблю їх самостійно з двох частин завдовжки десять і сім сантиметрів на скрутці. Повідець з двох частин дозволяє активніше грати балансиру під час проведення.

З місцем ловлі судака не все так однозначно, як ми звикли вважати. Так, основні критерії – наявність ями й білої риби. Адже судакові необхідно чимось харчуватися й місце, де можна комфортно відпочити, не докладаючи зусиль для боротьби з течією. Є одне з таких місць для ловлі у верхів'ях КВС і в нашої компанії. Являє собою досить пристойну яму з глибинами до восьми метрів, що плавно переходить у мілководне плесо. У самій ямі течії немає, але вона виходить краєм на русло річки, де вже є цілком сильна течія з крутою брівкою. По руслу теж є ямка, але не дуже велика, усього півсотні метрів завдовжки й далі стандартні глибини від двох до трьох метрів. По руслу й краю ями йде сильна течія, а далі починається яма без течії. Причому по краю ями, де починається струмінь, іде півколом брівка з перепадом глибин до двох метрів. Саме в це місце зазвичай і виходить активний судак на годівлю. Він стає нижче від брівки, на першій сходинці звалу й звідти атакує нерозторопних або ослаблених риб, а також наші балансири. Важливо точно потрапити принадою саме на цю сходинку, тому що судак не дуже хоче робити довгі ривки й атакує балансир з короткої відстані. Тому після декількох днів риболовлі на такій точці місце лову дуже нагадує друшляк, коли лунки посвердлені буквально одна на одній, практично впритул. За такими місцями відразу можна визначити, що ловили саме судака. Буває й таке, що дві лунки на відстані двадцять сантиметрів одна від одної працюють зовсім по-різному. З однієї вдається взяти декілька судаків, а з другої не матимеш жодного клювання. На початку зими, коли судак дуже активний, свердлити лунки ближче пари метрів одна від одної нема сенсу. Помітивши принаду, судак легко може зміститися й атакувати її.

На ямі без течії судак зазвичай стоїть теж по краю, а не на самій глибині. Він вибере звал, зниження або підвищення дна, горбок або вихід з ями. Оскільки в самій ямі стоїть біла риба, судак буде розміщуватися навколо неї. Можливо, йому так легше вибрати ослаблених риб або тих, що відбилися від загальної маси. І тільки в період інтенсивного клювання, а такі моменти в глухозимʼя дуже нетривалі й за день буває один або два виходи на десять-п'ятнадцять хвилин, можна непогано половити судака й у самій ямі під шаром білої риби. Як правило, це найбільші екземпляри, які виходять на полювання декілька разів на тиждень, а весь інший час, напевно, перетравлюють їжу й відпочивають.

Та якщо вдається потрапити на такий вихід, то адреналіну буде через край. Клювання такі потужні, що часто доводиться увесь час напружено стискати вудильник у руці, оскільки клювання великого судака може запросто вибити вудку з руки. Для такої ловлі краще використовувати найбільші балансири з тих, що є у вашому арсеналі. Мені подобаються «десятки» з блакитною спинкою й помаранчевим животом. Можливо, це тільки мої переваги, але найбільших судаків вдалося взяти саме на цей колір.

У нашому випадку виходи судака на ямі відбуваються приблизно з десятої до одинадцятої години ранку, а також з третьої і до четвертої години дня. Кілька разів були виходи й після шостої години вечора, уже в повній темряві. Та не завжди вдавалося залишатися так довго на водоймі. Хоча знайомі практикують і нічну ловлю судака з наметів на певних точках. Кажуть, непогані виходи трапляються близько першої години ночі й на світанку. Та особисто мені поки що не випадало ловити судака вночі, і досвіду в такій ловлі немає.

На проведенні балансира зупинюся коротко. Якщо судак неактивний, йому не потрібне різке, амплітудне проведення. Багато хто, за моїми спостереженнями, ловить судака різкими змахами, чергуючи змах і паузу. Однак, спробувавши різні проведення під час ловлі в глухозимʼя, вважаю, що судаку в цей період краще подавати принаду акуратно й плавно. Тобто опускаємо принаду на  дно, піднімаємо на п'ять-десять сантиметрів над дном і плавними, не різкими змахами качаємо принаду в точці лову. Підкидати на висоту більше двадцяти сантиметрів немає сенсу, коматозний судак не буде ганятися за активною принадою. А от коротке, плавне підкидання може його спровокувати на клювання, особливо, якщо ви змогли максимально близько потрапити принадою до місця його стоянки, буквально підсунути принаду під ніс. Тому, як я й казав раніше, потрібно свердлити лунки поруч, якщо відбувся контакт із рибою. Немає значення, ударив судак у балансир, підкинув або просто ворухнув принаду, спробувавши притиснути до дна. Якщо контакт був – свердлимо лунки й перевіряємо точку в радіусі метра-двох. Буває, що після удару в балансир судак може відійти на півметра вбік і закрити рота, і тільки коли знову вдається підвести принаду до його пащі, він може повторно клюнути. Також потрібно легенько погойдувати балансир під час паузи після підкидання. Буквально декілька сантиметрів угору-вниз, це теж періодично приносить свої плоди. Однак і затримуватися на лунці довше декількох хвилин не варто. Якщо судак не клюнув після десяти-п'ятнадцяти змахів, то висиджувати його не треба. Краще шукати активнішого. Довше залишатися на лунці можна тільки в тому випадку, якщо ви вже точно ловили з цієї точки судака й чекаєте на момент його можливого виходу. У таких випадках доводиться качати лунку й десять хвилин поспіль. На останній риболовлі товариш просидів без клювання понад десять хвилин, і коли вже хотів міняти лунку, отримав чітке клювання й потім протягом декількох хвилин витягнув трьох цілком пристойних судаків одного за одним. Трапилося це саме під час ранкового виходу судака – з десятої тридцяти й до десятої сорока п'яти. Далі на цій точці клювань не було.

Ну, от, власне, і все, про що хотілося розповісти цього разу. У наступних матеріалах поговоримо про ловлю судака на блешню, і чим така ловля відрізняється від ловлі на балансири. А також про те, як зробити уловисту блешню для ловлі судака самостійно. Пробуйте захопливу ловлю судака з криги й діліться напрацюваннями з колегами по риболовлі на сторінках улюбленого видання.