Беркут - пташиний цар

С. Жила

Вересень, 2006 рік

Беркут найбільший з орлів. Цей птах практично не має ворогів в дикій природі, окрім зрозуміло, людини Знизу повністю темний. В окрасі верху існують істотні індивідуальні варіації кольору від темно-бурого до вохристо-рудого. На голові вохристі або золотисто-каштанові пір’їнки, на потилиці загострені і видовжені. Хвіст у дорослих зверху і знизу біля основи бурувато-сірий, з мармуровим малюнком. На хвості часто є поперечні смуги. “Доросле вбрання” птахи вдягають тільки на 6 році життя. Тому один і той же птах в різні роки може мати різне забарвлення. У молодих хвіст контрастний – білий біля основи з широкою темно-бурою кінцевою смугою. Дзьоб масивний, темний. Кігті оперені до пальців. Голос хриплий клекіт. Вага самців 2,8-4,6 кг, а самок – 3,8-6,7 кг. Довжина тіла 76-93 см. Розмах крил –1,8-2,4 м. Вид зустрічається майже повсюдно у Євразії і Північній Америці.

В рівнинній місцевості гніздується в високостовбурних лісах, поблизу річкових долин і великих масивів лісових боліт. Кладка розпочинається в квітні, а на півдні ареалу навіть в березні. Самиця відкладує частіше всього 2 яйця. Тривалість насиджування складає 45 днів. Відомо багато випадків відстрілу дорослих птахів браконьєрами поблизу гнізд. Тому найбільш ефективним заходом охорони місць гніздування є збереження в таємниці такої інформації. Молоді птахи перебувають в гнізді 70 днів. харчуються птахи ссавцями середньої величини (зайцями), птахами (качками, тетеруками), загиблими тваринами чи рештками вовчої здобичі.

Орли птахи загальновідомі, але більшість бачили цих птахів лише в зоопарках. На жаль зустріти цих птахів в природі рідкість надзвичайна. В деяких західних країнах поблизу гнізд цих птахів круглодобово чергує поліцейський, котрий спостерігає на екрані за обстановкою поблизу гнізда. В разі, коли виникає необхідність страж порядку може ефективно втрутиться в ситуацію.

Різних видів орлів в природі зустрічається доволі велика кількість видів. Так тільки в Україні крім беркута можна побачити ще і орла-могильника, великого та малого підорликів, а раніше була можливість зустріти ще і степового орла.

Зараз беркути вже на жаль не гніздяться на території Українського Полісся, але в холодну пору року до нас прилітають птахи з півночі і зимують у нас. В гнізді, як правило, зараз виживає лише одне пташеня. Дорослі орли дуже турботливі батьки. Самиця, коли пташенята малі, весь час їх зігріває теплом свого тіла. А потім відриває невеличкі шматки м’яса і ніжно кладе в розкритий дзьоб сина чи дочки. Цей вид взимку у нас, судячи з численних спостережень рідко полює на здобич, а поїдає переважно падаль, залишки здобичі вовків, мисливців. Після частого і інколи тривалого голодування беркути на здобичі від’їдаються до такого стану, що навіть не мають змоги злетіти і подовгу сидять, флегматично перетравлюючи їжу.

В районі Поліського заповідника і його околицях щорічно реєструються зустрічі беркутів. Біля жертв вовків на відкритих місцях в лісі, чи на болотах можна зрідка зустріти сліди лап цих орлів. Працівникам заповідника доводилось неодноразово вигодовувати і передавати в зоопарк чи випускати на волю беркутів. Одного разу орла з великою вогнестрільною раною зоба не можна було годувати, бо вода і їжа просто виливалась на груди із зобу. Таке було враження, що птах повністю приречений і йому не вижити. Але рану зашили, прокололи антибіотики, підгодували і птах ожив. Його довелось везти в Київський зоопарк. Для цього в картонному ящику з під телевізора вирізали два отвори для хвоста і голови. Крила спеленали і скріпили зав’язками. Все було добре до того часу, коли ця коробка не потрапила в години пік в київське метро. Тримав я її на плечі і людські голови виявились зовсім поряд з орлиним дзьобом. У моїх сусідів почалась паніка. На свою адресу і орла я вислухав багато неприємних слів. Я намагався пояснювати, що саме неприємне – це потрапити беркуту в лапи. Це дійсно боляче. Крім того, життя такого рідкісного птаха, як беркут, варте того, щоб його возили в метро... Але все обійшлось і птах тоді нікого не подзьобав. Взагалі орли полюбляють погратись і потриматись дзьобом за шапку, вухо чи палець.

Взимку один з жителів с.Копище Олевського району Житомирської області, що неподалік Поліського природного заповідника, поїхав в ліс кіньми за дровами. За господарем побіг і пес. Неподалік дороги вовки напередодні вночі добули лося і відпочивали неподалік від нього. Голодний пес, зачувши запах свіжої крові, спробував поживиться м’ясом. Необережність пса коштувала йому життя...

Господар почув лише коротке скавучання, але спочатку не придав цьому особливого значення. Проте пес все не повертався і чоловік по слідах на снігу знайшов лише залишки свого вірного пса: сліди крові та купку шерсті. Розлючений господар вирішив покарати хижаків і навколо лося поставив пастки-капкани. Вовки приходили до лося, але в капкани так і не потрапили. А через певний час капкан зловив птаха і якого птаха! Справжнього великого орла з золотавим пір’ям на голові! Розмах крил сягав 2 метрів. На лапах були два алюмінієвих кільця. Птах від переохолодження, сильного стресу та перевтоми вкрай обезсилів і звільнений з пастки не міг злетіти. Так беркут потрапив до людських рук. Місцеві жителі виточили з алюмінієвої пластинки ще одне кільце з написом “Сообщи Копище Житомирская область”. Так орла було закільцьовано вже третім кільцем.

Ось в такому вигляді птах потрапив у Поліський заповідник. Беркута перетримували півтора місяці в заповіднику, а потім випустили у вольєр, котрий птах самостійно і покинув, перелетівши через огорожу. Птах за цей період зміцнів і непогано від’ївся на курятині. Є надія, що птах без пригод долетить до себе на батьківщину у Фінляндію.

До університету Хельсінки був надісланий лист і отримана відповідь. В листі-відповіді, окрім подяки за надану інформацію, вказувалось, що птах був закільцьований 1 рік 7 місяців і 17 днів тому назад ( 10.06.2000 р.) поблизу містечка Perno в Фінляндії. Від місця кільцювання до місця відлову птах пролетів 1317 км!

Беркут без сумніву самий знаменитий орел. Справжній Golden Eagle – в перекладі з англійської золотий орел! Беркут надзвичайно великий і сильний птах. Розмах крил його сягає 2 м і більше, довжина тіла до 1 м, а вага може перевищувати 6 кг! Але особливо страшна зброя беркута – його кігті! Силу цих кігтів поважають і знають всі звірі, птахи і намагаються уникати сутичок з цим видом. Беркут – ще і справжнє уособлення мужності та благородства. Орли в усі часи красувались на гербах держав і міст.

Беркути зараз стали надзвичайно рідкісні. Цього орла занесено в Червону книгу України (3 категорія, рідкісний вид). Але в Україні на сьогодні беркут безперечно вже зникаючий вид, гніздування якого збереглись лише в Карпатах. Даний вид занесений в усі без винятку національні Червоні Книги та в Європейський Червоний список видів тварин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. Останнім часом в багатьох країнах ситуація з хижими птахами дещо стабілізувалась і хотілося б вірити, що в нас на Поліссі беркути будуть не тільки залітати взимку, але нарешті загніздяться і стануть постійними мешканцями нашого краю.

Цікавий і на цей раз щасливий випадок для беркута трапився поблизу. Тут в лісі в с.Журжевичі Олевського району глибокому снігу поряд з трупом пса було відловлено орла, котрий від’ївся до такого стану, що не міг злетіти в повітря. Лише після того, як птаха винесли на дорогу і підкинули в повітря він полетів. При перетримуванні самиці беркута в Поліському заповіднику остання так могла напхати м’ясом зоб, що не могла навіть стати на ноги.

Орли часто потрапляють у самолови (петлі і капкани), котрі виставляють безпосередньо поблизу привади. Це помилково і злочинно не тільки тому, що в них можуть потрапити беркут і інші птахи, але і з точки зору ефективності полювання на хижих хутрових звірів. Викладена м’ясна привада повинна бути добре замаскована і з повітря птахи її не повинні легко помічати. Але головне пастки треба ставити на деякій відстані від привади. Справа в тому, що хижаки дуже обережно поводяться біля привади і помічають самолови. В разі навіть, якщо хтось з хижаків і буде відловлений біля привади, то надалі вони сюди більше не прийдуть. Коли в пастку, виставлену на відстані від привади потрапить звір, то інші особини будуть і в подальшому ходити на неї, але тільки іншою стежкою.

В разі, коли до вас потрапить беркут необхідно знати, що з ним треба поводиться обережно. Особливо неприємно, коли він зможе вчепиться у вас кігтями. Годувати орла краще всього м’ясом птахів, кролів, собак, телятиною. Але ні в якому разі не давати жир, солене м’ясо. Перетримувати птахів бажано у великій вольєрі. На перших порах, щоб беркут не бився об сітку, її необхідно накрити тканинами, одягом, дошками, соломою. Птаха для того, щоб він полетів, не треба намагатись підкидати вгору. Коли він зміцніє –полетить самостійно з вольєри через відкритий дах.