Захистимо природу

Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств

Квітень, 2018 рік

Доки псевдо-захисники природи затято борються з надуманими проблемами, як, наприклад, занесення лося до Червоної книги або намагання обмежити регулювання чисельності вовка, Україною шириться справжнє екологічне лихо. Кустарне виробництво деревного вугілля шляхом його випалювання в піролізних печах (бочках), що розгорнулося на території українських лісів, завдає непомірної шкоди навколишньому середовищу.

За даними журналістських досліджень, виробництво деревного вугілля є одним із найприбутковіших «чорних» видів бізнесу в Україні, порівняти його масштаби можна з незаконним видобуванням бурштину і розкраданням лісу. Обсяги експорту в Європу теж значні, оскільки там, на відміну від України, так просто розгорнути виробництво, що забруднює екологію, неможливо, а от для еко-свідомих виробників передбачено всілякі преференції.

Ми вирішили торкнутися теми повсюдного встановлення піролізних бочок після звернення одного з мисливських господарств, оскільки таке виробництво становить пряму загрозу  не лише для лісів, а й для ведення мисливського господарства.

Виробництво деревного вугілля – інвестиційно привабливий вид бізнесу: потенційно широкий ринок збуту продукції, невеликі витрати і значна рентабельність, простий процес виробництва. Інший бік цього бізнесу – негативний вплив на довкілля, тому перш ніж його розпочати, необхідно одержати низку дозволів на провадження цього виду діяльності. Однак саме про це «забуває» більшість вугільних бізнесменів, яка прагне швидкого збагачення.

В Україні метод виробництва вугілля в мобільних печах та бочках набув широкого розповсюдженя в 1990-х роках, коли повсюдно вирубувались ліси, а в атмосферу викидались тонни шкідливих відходів випалювання. Чому сьогодні є можливим повернення до згубної практики минулого, коли, маючи всі інструменти та можливості для організації екологічно чистого виробництва, безперешкодно продовжують використовувати кустарні методи шкідливого виробництва? Продовжується масштабне незаконне вирубування лісу: піролізні бочки розташовують усе ближче до сировини для виготовлення вугілля – безпосередньо в лісах. У випадках, коли відповідальність за лісове браконьєрство стає фактором, що зупиняє вугільних бізнесменів, як сировину вони починають використовувати самосійний ліс. Але ж в будь-якому з випадків завдається колосальна шкода зеленим багатствам, яку недобросовісні підприємці, звичайно, не відшкодовують залісненням.

Так знищуються ліси України і кормова база мисливської фауни. Оскільки процес виходу викидів із таких бочок є відкритим, в атмосферу потрапляє низка небезпечних речовин – оксид натрію, оксид сірки, вуглекислий газ, суспендовані тверді частинки, смоли тощо, вони осідають на ґрунт, воду, рослини і так потрапляють в організм тварин. Крім того, процес спалювання деревини в піролізних бочках є безперервним, що є значним і постійним фактором неспокою для диких тварин.

Не лякає «чорних» бізнесменів передбачена відповідальність, адже штрафи за забруднення довкілля є мізерними, хоча кустарні вуглевипалювальні установки є джерелом величезних викидів в атмосферу. Суспільний резонанс із боку місцевого населення, яке змушене дихати чорним димом, призводить лише до того, що такі мобільні бочки переміщають в інше місце, зазвичай якнайдалі в ліс – подалі від людських очей і органів контролю та ближче до джерел сировини для виробництва. Згідно з класифікацією видів економічної діяльності, виробництво деревного вугілля шляхом дистиляції (піролізу) належить до виробництва хімічних речовин (переробна промисловість), отже, може розташовуватися лише на землях виробничого призначення. Тож є неприпустимим, коли піролізні бочки встановлюють на лісогосподарських землях.

Тим часом псевдо-захисники на чолі с директором КЕКЦ В. Борейком чомусь намагаються збільшити чисельність диких тварин шляхом заборон полювання на них. Під прапором радикального руху «екотаж» вони спалюють мисливські вежі, що використовуються для обліків і спостережень за дикими тваринами. Одночасно з цим у них під носом процвітає справжнє, а не надумане лихо для тваринного і рослинного світу – вугільні бізнесмени продовжують незаконно і безкарно працювати, створюючи непридатні для життя і відтворення диких тварин умови. Вони зводять нанівець усі зусилля користувачів мисливських угідь зі збільшення чисельності мисливських видів та зусилля лісників із відтворення лісів.

Розквіт настільки еко-шкідливого і застарілого методу виробництва деревного вугілля, як спалювання в піролізних бочках, є неприйнятним у XXI столітті в європейській державі – Україні. Тому ми закликаємо відповідальні органи влади звернути увагу на проблему і захистити наше довкілля, наш тваринний світ і нас самих, унеможлививши нелегальне виробництво деревного вугілля в нашій країні. Щодо цього ми звернулися з відкритим листом, який розміщено на нашому сайті www.ahf.org.ua, до міністрів екології та агропромислової політики, а також голови Нацполіції.

ГС «Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств»