Дрібні «пустощі» на любительській риболовлі

Володимир Нижник

Червень, 2018 рік

Не раз під час затримання браконьєрів-сіточників, які не займалися промислом, а ловили рибку на свій стіл, нам доводилося чути стандартне невдоволення, мовляв, чого ви на нас наїжджаєте, ну поставили сіточку, ну піймали 2-3 кіло рибки на поминки сусідки, ну які ми браконьєри?! Жодного значного збитку ми ж рибним запасам не завдаємо, ген – рибалки на вудки теж ловлять 2-3 кг і нічого! Усе зло від електровудочників і браконьєрських промислових бригад, яких «кришує» рибінспекція, у них сіток кілометри й рибу вони виловлюють центнерами, от із ними й воюйте.

Переконаний, що не менше як чверть наших читачів, особливо із сільської місцевості, якоюсь мірою цю позицію підтримує. Дійсно, хіба це справжнє браконьєрство, так – дрібні пустощі, за які й штраф не слід накладати, можна обійтися й попередженням (для першого разу). А якщо ми торкнемося проблеми «дрібних пустощів» рибалок-любителів, тобто тих, хто не користується сітками, електроловами, драчами й іншими забороненими знаряддями лову, і тільки із цієї причини вважає себе «законослухняними», точніше «нормальними» рибалками, тут уже опонентів явно додасться. І все-таки, чи такі вони «дрібні», ці порушення рибалок-любителів, які використовують «законні», на перший погляд, безневинні рибацькі снасті, як вудки й спінінги? Зізнаюся, що проблема ця мучить мене не рік і навіть не п'ять, а тому взявся за її висвітлення, маючи достатній досвід і тверді переконання.

Отже, показовий експеримент, великодні свята 2018 року, Ново-Одеський район (Миколаївської області), ріка Південний Буг. Початок квітня видався досить теплим, риба масово пішла, але водорості ще не піднялися (це важливий фактор для методів риболовлі), а тому безпосередньо до берега риба не підійшла, але клювала активно. Святковий безвітряний день, гарна риболовля, на березі важко підійти до води, поряд – дачні ділянки й село, до того ж під'їхали миколаївці посвяткувати й порибалити. Під виглядом добродушного рибалки, який запізнився на перше клювання, проходжу уздовж берега, нібито шукаю собі місцину, вітаюся, поздоровляю зі святом, придивляюся до снастей, де вдається – до розмірів улову, а з ким вдається – і розмовляю, ділимося секретами. От вам результат, без претензій на абсолютну точність. На береговій крайці завдовжки приблизно 1 км нараховую 18 активних рибалок, із яких: 3 ловили на вудки (поплавчанки й донки), зайшовши у воду у водонепроникних костюмах, і 15 – на спінінги, водночас у деяких спінінгістів були й вудки. Я навмисне не рахував жінок, дітвору й підпилих «індіанців, що випадково взяли в руки снасті, тому що назвати їхні дії риболовлею не зовсім коректно. А от усі без винятку враховані активні рибалки порушували правила любильського рибальства для періоду нерестової заборони! Нагадаю, що для згаданого періоду нересту риби любительська риболовля дозволена тільки однією поплавцею або донною вудкою з одним гачком або одним спінінгом із блешнею й тільки з берега. А як рибалили ці 18? Хто рибалив вудками – у них їх було по 2-3, на деяких по 2 гачки, хто спінінгами – у більшості по 2 спінінги, у «багатоверстатників» – навіть по 3 спінінги, у всіх по 2-3 гачки на кожному спінінгу. Хто щиро ділився секретами й показував улов, хто відмовчувався, за ким я тільки спостерігав збоку, як він витягає снасть і куди кидає рибу. І от за приблизними моїми спостереженнями і записами вийшло: 18 активних рибалок до 12 години дня піймали понад 100 кг риби, переважно – елітного карася. Із них шестеро рибалок (здебільшого – місцеві специ) піймали по 8 і більше кілограмів. Один із рибалок, який ловив на 3 вудки, стоячи по пояс у воді, навіть люб'язно дозволив мені сфотографувати його улов – 38 карасів і 1 плотва загальною вагою 8,5 кг (більша частина риби – ікряна). На моє обережне запитання, чи не порушив він правил рибальства й чи знає він про цей, рибалка без тіні сумніву відповів: так, знає, трошки порушив, але що його порушення порівняно зі свавіллям, яке коять сіточники, електровудочники й рибальські фелюги, які тягають трали й неводи по 100 метрів… Нічого вам така відповідь не нагадує?

На фото: мало це чи багато?

А дійсно, чи такий уже істотний збиток від цих «безневинних» незначних порушень правил рибалками-любителями? Ну, ловить рибалка не на одну вудку, а на дві або три, ну не підійшла рибка до берега, не візьмеш її на вудку – закинув спінінг, клює рідко – закинув другий і третій, одного гачка здається замало – додав другий і третій. І маєш результат! Із повною впевненістю беруся стверджувати, якби ці 18 активних рибалок ловили за правилами, тобто на одну вудку, з одним гачком, то піймали б вони не більше ніж 20 кг, тобто у п'ять разів менше, а точніше – половина з них без спінінгів взагалі на риболовлю не вийшла. І так протягом половини дня на береговій крайці 1 км із ріки незаконно добуто приблизно 80 кг досить цінної риби, що порівнянно за показниками видобутку для 2-3 браконьєрських човнів із загальною довжиною сіток 300-500 метрів! А це вже, вибачте, тягне на незаконний промисел і кримінал. Скажіть, будь ласка, яка для держави й суспільства різниця, втратити 80 кг цінних рибних ресурсів від незаконної риболовлі сітками або такої ж незаконної риболовлі вудками й спінінгами? Та жодної! І те, і інше – незаконне й чистісінький збиток.

Може, хтось захоче заперечити, що ці дрібні пустощі поодинокі, а наведений випадок – виняток? Будь-який рибалка-киянин знає, як на нерест іде плотва по Десні, і як її там бомблять десятками кілограмів на спінінги! Без перебільшення, тонни ікряної плотви виловлюються на так звані «законні», «не браконьєрські» снасті.

Упевнений, таких прикладів «дрібних», але масових і далеко не безневинних порушень правил любильського рибальства, унаслідок яких виловлюються сотні й сотні кілограмів риби, кожен із вас може навести немало. Чого варте тільки наймасовіше порушення – перевищення добової норми вилову на одного рибалку? Для водойм загального користування така норма становить до 3 кг, для закріплених водойм – до 5 кг. Ви були свідками перевищення такої норми? Та скільки завгодно й усюди, і це скаже будь-який законослухняний рибалка! Про підводних мисливців і говорити не доводиться, ті можуть трощити рибу мішками, але про них окрема розмова.

Тож, шановні читачі, 2-3 вудки або спінінги в умілих руках, а головне – у певний час і в певному місці можуть стати знаряддями лову риби ще й не такими, як 50-метрова сітка, з якою, до речі, працювати і складно, і ризиковано. Ну та повернемося до моїх спостережень, які не закінчилися одним днем. На травневі свята мені знову пощастило побувати в тих місцях і ще шість разів, хоч і не так скрупульозно, я провів міні-облік рибалок і їхніх досягнень. Піднялися лопухи, і риболовля на спінінги не те, щоб погіршилася, просто через рослинність залишилося мало місць, де можна було закинути й витягнути спінінг, зате карась підійшов ближче до берега, і стало простіше ловити на вудку. Отже, кількість спінінгістів і вудочників зрівнялася, але ніхто, як і раніше, не дотримувався правил повною мірою – по 2-3 вудки або по 2 спінінги з годівницями й 2-3 гачками. Протягом шести днів рибалило в середньому по 8 рибалок, ловили по 3-5 кг на людину, тобто в середньому 32 кг на артіль на день. Упевнений, якби ловили за правилами – кожний тільки на одну вудку з одним гачком, ловили б не більше ніж 12 кг на всіх, тобто незаконно добутий улов знову-таки перевищує законний.

Наші опоненти зазначать, що це все – дрібниці, боротися треба із глобальними втратами рибних запасів. Скажіть, будь ласка, а хтось намагався порівняти збитки від таких «дрібних» порушень рибалками-любителями зі збитками, яких завдають браконьєри-сіточники? Спробуймо. В Україні приблизно 2,5 млн рибалок-любителів, кожний двадцятий – досить досвідчений рибалка з гарними навичками й снастями, здатний ловити рибу й по 5, і по 10 кг на день. Спробуйте помножити 125 тисяч спеців на ті кілограми риби, які вони щорічно виловлюють незаконно (з порушенням правил і норм), додайте до них разові «дрібні пустощі» усіх інших менш досвідчених рибалок і матимете щорічні збитки, порівнянні з незаконним добуванням класичних браконьєрів. А якщо цих збитків завдають у нерестовий період? І з якого дива ми дивимося скрізь пальці на незначні правопорушення рибалок-любителів тільки тому, що, бачите-но, є ті, хто порушує набагато серйозніше? Це звучить приблизно так: не слід карати водіїв, які перевищують на дорогах припустиму швидкість, тільки тому, що є водії, які порушують правила набагато серйозніше – їздять за кермом п'яними.

Чому в мисливському господарстві навіть за таке незначне порушення, як відсутність у мисливця запису в контрольній картці про добуту дичину або за перебування в мисливських угіддях із мисливським собакою, складають протокол, і мисливець платить штраф аж до 1020 грн, а за перевищення лімітів добування з мисливця й узагалі три шкіри здирають? Наприклад, за перепела або голуба (живою вагою якихось 200-300 грамів), добутих понад норму, мисливець заплатить штраф – 2040 гривень і збитки 500 гривень за кожного добутого понад норму птаха. А за піймані понад норму 2 кг риби нікому й зауваження зробити.

Протягом чотирьох днів у квітні й семи днів у травні місяці я жодного разу не бачив жодного рибінспектора, який пройшовся б по берегу й перевірив дотримання правил риболовлі любителями, скільки, чого і якими снастями вони ловлять. Треба віддати належне рибінспекції, порівняно з попередніми роками жодного браконьєрського човна або сітки навесні 2018 року я не бачив, тобто із сіточниками рибінспекція начебто лад наводить, але ж одне іншого не підмінює.

До чого веду? Якщо ми не будемо боротися із усілякими порушеннями правил рибальства, зокрема любительського, якщо ми й далі будемо сортувати порушення на «незначні» і «грубі», дивитися на «дрібні пустощі» крізь пальці, жодних значних успіхів і покращень у наших водоймах ми не побачимо.

Після прочитаного в більшості читачів напевно складеться думка, що автор статті закликає й далі «закручувати гайки» і так обікраденому й утисненому «простому українцеві». Основні природні ресурси України, насамперед, – копалини, і так безцеремонно грабують олігархи та їхні прислужники – чинуші, то відберімо у простого роботяги останнє – право сидіти з вудкою біля річки – так, чи що? Ні, не так, я не закликаю притиснути або прикрити любительську риболовлю, і навіть у нерестовий період. Право на любительську риболовлю, так само як і на полювання, це, насамперед, право на відпочинок, на відновлення нервової системи (якщо хочете), а особисто для мене – це частина сенсу життя.

Якби написання правил любительського рибальства довірили мені, деякі обмеження я особисто послабив би. Я не за жорсткість правил любительського й спортивного рибальства, я за посилення контролю над ними й за невідворотне покарання за їх порушення. Для того щоб відпочити біля ріки з вудкою або спінінгом, не обов'язково ловити 8-10 кг ікряної плотви або карасів, досить і 2-3 кг. Не обов'язково закидати у воду 10-15 гачків, досить і двох, а якщо рибка періодично клює – і одного гачка. Щоб ми змогли рибалити на вудки й завтра, сьогодні нам слід узятися до наведення порядку в любительському рибальстві, а не тільки нарікати на сіточників і електровудочників. У який спосіб той порядок слід наводити – тема окремої розмови.