Воблери для мілководдя

Ігор Ткач

Вересень, 2018 рік

Мілководдя відіграє важливу роль у житті хижих риб. Із прогріванням води вся водяна рослинність на мілководді розростається, і сюди в пошуках їжі та укриття прямує дрібна риба. За нею підтягуються хижаки, яких приваблює достатність корму та наявність надійних укриттів для засідок.

Для того, щоб успішно ловити на мілководді щуку й окуня, потрібні принади, що відповідають умовам лову. Інакше вас очікує безуспішна боротьба з травою, а водночас і суцільні розчарування. Варто вашій принаді тільки «пірнути» трошки глибше і все, вона вже застрягла.

На великих мілководних просторах величина шару чистої води, де без проблем можна провести воблер, постійно змінюється, тому потрібно мати у своєму арсеналі принади з різним заглибленням, аби в будь-якій ситуації бути озброєним. У цій статті ми розглянемо ловлю на мілководді, де глибина вільної від водоростей води сягає 30 см або менше. Таких місць повно на просторах Київського водосховища, старицях та мілководних ділянках малих річок, а лівий бік Київського водосховища від самого початку має мілководні заводі з глибинам до двох метрів.

Отже, наведу перелік найбільш уловистих моїх воблерів для таких глибин. Зупинюсь як на звичайних воблерах-міноу, так і на безлопатних воблерах та воблерах типу «кренк».

Міноу. Мабуть, одним з універсальних і улюблених воблерів у таких умовах є Tiny Magallon SR від компанії Jackall. Цей воблер – суспендер, тобто з нейтральною плавучістю, і на зупинках він зависає у товщі води. Завдяки рознесеним передній і хвостовій частинам, воблер досить рухливий, на відміну від типових воблерів міноу. Принада унікальна тим, що для неї не треба підбирати єдину правильне проведення. Під час ривків різної сили та інтенсивності воблер усе одно залишається привабливим для хижака. Якщо робити короткі ривочки, воблер звабливо танцює практично на місці, якщо робити трохи сильніші ривки, воблер перевертається догори. Ця його особливість дає змогу навіть новачкам бути з уловом. Потрібно тільки не переборщити із силою ривків, щоб передній трійник не захльостувався за повідець. Воблер дуже добре проходить водорості. Навіть коли чіпляється, досить зробити трохи сильніший ривок спінінгом, і він швидко від них звільняється. Обожнюють його як дрібні щуки й окуні, так і щуки пристойних розмірів. До речі, Tiny Magallon – один із тих воблерів, який мені вдалося «розловити» з першого ж закиду.

З усіх класичних воблерів-міноу першим я б згадав про Jib 90 від Smith у версії з позитивною плавучістю. Продовгувате тіло воблера має характерну вигнуту форму. Він шумовий, дальність і точність закиду в нього надзвичайні, й усе це завдяки вольфрамовій кульці всередині принади. Також ця кулька впливає на характер гри воблера, роблячи коливання хаотичними. У Jib 90 досить красива власна гра, а під час ривкового проведення його дії непередбачувані. Вести його бажано повільно, один-два ривки, потім тривала пауза, щоб воблер мав змогу спливти на поверхню. Така поведінка подобається неактивній рибі й вона його із задоволенням «їсть». Ловить цей воблер частіше щуку. Окунь теж буває атакує принаду, але це, імовірніше, виняток. Водночас ловляться як солідні екземпляри зубастої, так і щучки, розмір яких ледве перевищує довжину самого воблера. Розловив я свій Jib із другого закиду, і вдавалося брати ним з одного місця по три щуки.

Ще один універсальний воблер-міноу – Dead Float 80 від Jackson. Під час проведення він заглиблюється максимум до 25 см. Закидається далеко і точно. Оскільки центр ваги воблера зміщено до хвоста, у воді він займає положення під кутом приблизно 40 градусів до поверхні. Лопатка розміщена перпендикулярно, тому проведення має бути не дуже швидким, із короткими і плавними потяжками. При правильних ривках здійснює звабливі рискання по боках та перекидання. Головне – жодних різких ривків. Такий тип лову дає змогу застосовувати Dead Float на обмежених площах. Це можуть бути невеликі вікна серед густих водоростей та латаття або під час лову у вузьких важкодоступних місцях. Орієнтований воблер переважно на ловлю зубастої.

Під час ловлі у верхніх шарах не обійтись без Megabass FX9. Як і всім воблерам цього японського бренда, принаді характерне точне балансування та правильне розміщення тягарців по осі тіла. Порослі мілководдя на водосховищах та річках – його стихія. Якщо під час проведення тримати кінчик вудлища вгору, воблер іде біля самої поверхні води. Плюсом його є складна лопатка, завдяки чому політ принади менше гальмується і вона досить далеко і точно летить, незважаючи на невелику вагу. Власної гри у воблера немає, бо його гра «заточена» під легкі одиночні ривки спінінгом. FX9 широко рискає з боку в бік, а на паузі після ривка коливається.

Ще один мій воблер, який здобув собі славу під час ловлі на мілководних ділянках, – DUO Tide Minnow 75F. Принада призначена як для точкового застосування в прогалинах серед водяної рослинності, так і для прочісування водної акваторії. Воблеру притаманні гарні аеродинамічні характеристики і система дальнього закиду. Шумовий, із низькою частотою звуку, має активну власну гру. Проводити його потрібно повільно, не поспішаючи. Під час ривкового проведення не надто далеко відходить вбік, його родзинка – у коливаннях відносно поздовжньої осі. Цей воблер не любить агресивного проведення. Основна кількість клювань на нього відбувається під час паузи. Tide Minnow на деякий час зависає у товщі води, а потім повільно починає спливати, що особливо подобається пасивному хижаку. На нього охоче клює не тільки щука, але й окунь.

Безлопатні воблери. Оскільки вони позбавлені конструктивного елементу класичних воблерів, їхню гру під час ривкового проведення забезпечують особлива форма тіла та балансування принади, а в деяких моделей негативна плавучість (моделі, що тонуть). Польотні характеристики цих воблерів чудові – позначається відсутність лопаті. Проведення для безлопатних воблерів потрібне особливе – делікатні ритмічні потяжки приблизно рівної сили, які змушують принаду розвертатися в різні боки.

Непогано за таких умов працюють міні-джерки Salmo Slider 5F і Salmo Slider 6F. Хоч це і не класичні воблери, зате вони повністю відповідають умовам лову. Їх можна провести за кілька сантиметрів від поверхні. Летять вони практично «за горизонт», навіть проти вітру. Також під час проведення добре оминають перешкоди, перед перешкодою принаді просто потрібно дати можливість спливти на поверхню. Такі собі далекобійні маленькі мілководні розвідники. Чим добрий Slider, його можна досить точно точково закинути, особливо коли стоїш у воді поміж очерету. Їхні рухи з боку в бік у воді не залишають без уваги хижу рибу. Правда, є тут одне «але». Часом після закиду або якщо переборщити із силою ривків спінінга передній трійник чіпляє повідець.

Попадались мені на них поки що тільки щуки вагою від стограмових і до кілограма. Щука бере їх дуже жадібно, часто принада повністю опиняється в пащі. Деякі риболови з успіхом ловлять на них і окунів. Slider – це та принада, яку з першого разу можуть освоїти і новачки.

Чудово себе зарекомендував безлопатний воблер Sride 95 від Jackall. Воблер тонучий. Тоне він із середньою швидкістю, проте після потяжок починає підніматися вгору. Хоч принада й не має гарних аеродинамічних характеристик, проте летить непогано. Її спротив під час проведення мінімальний, воблер спокійно можна провести по самій поверхні води. Для цього досить підняти кінчик спінінга вгору й одразу після приводнення починати проведення постійними неперервними, але не різкими ривками.

Bent Minnow 86 – досить оригінальна принада від O.S.P. Воблер має дещо незвичне «бананоподібне» тіло і зміщений на бік передній трійник. Системи дальнього закиду в принаді немає, у принципі, як і акустичної. Навантажений воблер двома свинцевими пластинами. Летить він не дуже, має сильну вітрильність. Але це не слід сприймати як ваду. Його розробники мали на меті наділити принаду унікальною та красивою грою, а для цього довелось чимось пожертвувати. У воді Bent Minnow займає таке положення, яке достовірно копіює малька, який умирає. З огляду на цю особливість і потрібно робити проведення. Під час ривків він здійснює ширяючі рухи як у горизонтальній, так і у вертикальній площині, а на паузі починає спливати на поверхню із середньою швидкістю. Ідеально підходить для лову над рослинністю, заглиблюється не більше ніж на 20 см. Освоїти Bent Minnow не важко, головне прилаштуватися до сили потяжок. Вони не повинні бути сильними і різкими, тут потрібні короткі та ніжні потяжки. Bent Minnow особливо актуальний, коли щука пасивна.

Воблери типу «кренк». Такого класу принад у мене всього одна, і її мені цілком вистачає. Це Hardcore Surface Crank від Yo-Zuri. Познайомився я із цим воблером досить давно, а от оцінив його переваги не відразу. Хотів уже був його навіть продати, проте колеги по риболовлі відмовили. І не дарма.

У нього лопатка стоїть під кутом 90°, тому воблер заглиблюється максимум на 15 см. Якщо не намагатися його заглибити від самого початку проведення, він іде по поверхні води, залишаючи за собою «вуса». Але таке проведення, на мою думку, менше спокушає хижака на атаку. Він має гарні польотні характеристики, завдяки магнітній системі дальнього закиду та компактній формі й дуже привабливу для хижої риби гру, адже це ж все-таки «кренк». Варіантів проведення є кілька. Звичайне рівномірне проведення, проведення із зупинками (stop & go), а також під час рівномірного проведення можна робити несильні ривки. Такі ривки збивають гру принади, тим самим привертаючи увагу хижака. Основний об’єкт лову – це щука, хоча влітають і нічогенькі окуні. Його стихія – це мілководні ділянки, де трава лежить за 5-10 см від поверхні води.

Загалом модельний ряд воблерів для лову на мілководних ділянках набагато ширший, ніж я тут розповів, адже фірм, які їх виробляють, стає дедалі більше. Особисто я віддаю перевагу оригінальним принадам, китайськими копіями не користуюся. Звісно, копії теж, буває, ловлять, але оригіналам просто більше довіряю. Перераховані у статті воблери типу міноу зображені на фото 1, а безлопатні воблери та «кренк» подані на фото 2.

І ще, під час ловлі щуки на мілководних ділянках необхідно досить ретельно підходити до вибору спінінгових снастей. Адже від цього буде залежати позитивний результат вашої риболовлі. Ловіння в траві – завдання не з простих, як здається на перший погляд. Ускладнюється воно тим, що під час виведення хижа риба своїми метаннями із боку в бік та перекиданнями здатна начіпляти на себе значну кількість різноманітної рослинності, що значно збільшує навантаження на снасть. Саме тому краще використовувати міцніші вудлища, оскільки вони допоможуть досить ефективно провести процес виведення риби серед трав’яних джунглів та добре в’яжуть рибу; надійні й перевірені часом безінерційні котушки з правильно налаштованим фрикціоном; застосовувати плетені шнури замість волосіні і обов’язково металеві повідці, які щука не здатна перекусити.

Маючи навіть такий мінімальний набір воблерів, можна бути з уловом. Я впевнений, що в кожного рибалки є свій універсальний набір для мілководних ділянок. Головне, підібрати правильну гру для кожної принади, адже всі вони розкривають свій потенціал за різної інтенсивності та частоти ривків спінінгом. Також не забуваймо про паузи під час проведення, іноді короткі, іноді довші. І нехай невдалі риболовлі вас не лякають. Відсутність позитивного результату – теж результат, він дає можливість переосмислити все, що було зроблено. Обов‘язково вірте в принаду, на яку ловите, і вона потішить гарним уловом.