Підкова на щастя

Микола Губочкін

Грудень, 2018 рік

Хочете вірте, хочете ні, але народна мудрість про те, що знайдена підкова подарує щастя, це правда! І в цьому я переконався на власному досвіді. Підкова, яку знайшов на зораному полі біля берега річки, дійсно подарувала мені мисливську удачу. А було це так.

Після відкриття сезону полювання на хутрового звіра вирішили ми з товаришем пройтися по берегах річки, щоб перевірити, чи є ще качка, на яку полювання ще не закрилося. Із густого очерету то тут, то там піднімалися лише поодинокі крижні, але на недосяжній для вірного пострілу відстані. Тому ми тільки проводжали їх поглядами і йшли далі. Рухаючись проти течії річки та пройшовши чималу відстань по передискованому полю, я натрапив на стару кінську підкову, яку виорав трактор. Першою моєю фразою було те, що сьогодні ця підкова подарує нам мисливське щастя. Пореготавши над цим, ми продовжили свій маршрут, продираючись через високі бур’яни та знімаючи з одягу реп’яхи й череду.

За хвилин двадцять після знахідки ми вийшли на городи у вигляді смуг різної ширини, що тяглися до берега річки. Засіяно більшість із них було зеленою соковитою люцерною, деякі пустували після збору врожаю, а на одному взагалі господарі нічого не садили цього року, і він густо поріс бур’янами та сухим різнотрав’ям, нагадуючи пожовклий острівець серед зелені. Його я й вирішив протоптати, бо зайці люблять днювати в таких місцях…

Не пройшов я й половини цього клаптика, як майже з-під самих ніг підірвався русак і чимдуж чкурнув від мене. Я зробив по ньому два постріли, але звір і далі рухався. Пробігши метрів 150, він зупинився й сів, рухаючи вухами в різні боки. Не зводячи з нього очей, я наближався так, щоб відсікти можливу втечу в кущі. Та вухань уже нікуди не зміг побігти, він схилився на бік і дійшов.

Таки не підвела знайдена підкова! От вам і народна мудрість. Коли вдома я розбирав зайця, то зрозумів, чому він недалеко відбіг і затих. Після пострілу шріт влучив йому в шию, перебивши гортань. Та це було ще не все, що я виявив під час його розбирання. Видно було, що довговухий пережив багато негараздів у своєму житті. Про це свідчили колись зламане п’яте ребро, що зрослося гулькою на кістці, жовчний міхур, що давно лопнув і присох до печінки та відсохлий кінчик хвостика. Мабуть, зайцюган потрапляв під машину або ж вирвався з лап, зубів та пазурів якогось хижака.