Щодо «Гри в наперстки…»

Володимир Яковлєв

Лютий, 2019 рік

Із зацікавленістю ознайомився зі статтею «Гра в наперстки. Дубль чотири» у №1, 2019 «ПтР». Отже, спробую висловити свою думку на запити автора статті Олександра Острика.

По-перше, хочу погодитися з першим аспектом, висловленим автором, щодо необхідності мати спільну організацію «для представлення та захисту інтересів у всіх можливих інстанціях та сферах нашого життя». Безумовно, коли є, наприклад, як у нашому випадку, значна кількість мисливців та користувачів мисливських угідь, у кожного із яких є свій погляд на приписи законодавства, стан галузі мисливського господарства та полювання у країні, свої можливості впливати на цей стан або навпаки – такі можливості зовсім відсутні. Водночас частка користувачів має необхідний для цього досвід, а інші – ні; одних користувачів мисливських угідь та мисливців цікавлять певні мисливські угіддя, других – інші, як, певно, й різні види дичини, методи та способи полювання, різна мисливська зброя та таке інше. Можливості теж у всіх різні, як і знання – навіть законодавства про мисливське господарство та полювання, незважаючи на те, що офіційно всі мисливці складали екзамен на право отримати посвідчення мисливця та здійснення полювання. Як сказав сам автор статті, яку ми цитуємо, «прикладів (у цивілізованому світі) успішного функціонування таких організацій досить». На жаль, важко не погодитися із другим аспектом, висловленим автором на початку його статті, що «це не про нас» – Україну. Водночас автор наводить приклади кількох громадських об’єднань – асоціацій, так чи інакше пов’язаних із мисливцями та користувачами мисливських угідь, що створені та зареєстровані в Україні в установленому законодавством порядку.

Я не буду нагадувати читачам назви згаданих паном О. Остриком асоціацій, їх можна прочитати у статті автора. Тим більше не буду давати оцінки діям чи (можливо, на думку автора) бездіяльності згаданих у його статті асоціацій та їхніх керівників, це не входить до моїх цілей та завдань, оцінювати роботу таких громадських об’єднань та їхніх керівників повинні насамперед члени цих асоціацій у порядку, визначеному статутами останніх. Краще я скажу про те, про що можу і, безумовно, на що маю право точно.

По-перше, я на цей час точно працюю у громадській спілці «Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь». Я не стояв у витоків цієї Асоціації, прийшов працювати до неї, коли вже Асоціація мала свій затверджений Статут, але вона лише зареєструвалася, заявила про себе, створивши свій сайт, озвучивши свою електронну адресу та номер телефону для зв’язку та спілкування із мисливцями та користувачами мисливських угідь. Відразу зазначу, що розроблення Статуту Асоціації та перші реєстраційні дії останньої здійснили дві юридичні організації, які є засновниками цієї Асоціації та супроводжують її і зараз.

Зрозуміло, що кожну першу-ліпшу організацію (асоціацію) слід розглядати за принципом «не місце красить людину», а, скоріш, навпаки. Тому я дещо розповім про людей, які працюють у створеній Всеукраїнській асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь.

Як автор цієї відповіді трошки розповім про себе, щоб були зрозумілі статус і здібності тих, хто працює в Асоціації.

Наприклад, я маю офіційний досвід мисливця-аматора від сезону полювання 1968 року, тобто дещо більше ніж 50 років. Перебував на обліку як член Українського товариства мисливців і рибалок (далі – УТМР), Товариства військових мисливців та рибалок Київського військового округу (далі – ТВМР КВО). Почесний член УТМР.

Від 1985 року працював мисливствознавцем, старшим мисливствознавцем Ради ТВМР КВО. Пройшов школу працівника, який займався охороною та відтворенням державного мисливського фонду, організовував та проводив полювання різноманітними дозволеними методами та способами як для індивідуальних мисливців, так і колективів мисливців. Безумовно, займався й боротьбою із порушниками правил полювання, проведенням облікових робіт мисливських тварин, боротьбою із тваринами, які законодавчо були визнані шкідливими для мисливського господарства та народного господарства, керував організацією заготівлі кормів для підгодівлі мисливських тварин та птахів, перевіряв викладання таких кормів у зимовий період, допомагав спеціалістам проводити роботи із виготовлення проектів впорядкування мисливських угідь, готував проекти наказів про відкриття сезонів полювання, створення відтворювальних дільниць у мисливських господарствах, брав участь в оформленні матеріалів для надання мисливських угідь користувачами, проводив перевірки підпорядкованих мисливських та рибальських господарств.

Після набуття певного досвіду вищезазначеної роботи, пішов працювати до органів державної влади. Спочатку – інспектором обласної інспекції лісів «Київліс» (займався боротьбою із порушниками правил полювання насамперед, хоча залучався й до перевірки лісогосподарської діяльності). Потім перейшов до Київського обласного комітету з охорони природи, де працював державним інспектором, керівником сектору контролю за станом тваринного світу, займався охороною тваринного світу, перевірками його використання, діяльності мисливських господарств, державним контролем за мисливцями та порушниками у зазначених сферах.

З 1996 року перевівся на роботу до Головної екологічної інспекції Мінекобезпеки (яку пізніше реформували у Державну екологічну інспекцію), де працював заступником начальника, начальником відділів, займався перевірками господарств і боротьбою із порушниками правил використання тваринного світу та полювання. Одночасно доводилося займатися підготовкою проектів законів та інших нормативно-правових актів. До речі, зразки форм протоколів про адміністративні правопорушення та постанов про накладення адміністративних стягнень, як і сама інструкція з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, було створено за моєї участі. Цими бланками протоколів (у адаптованому вигляді) до цього часу користується й значна кількість користувачів мисливських угідь. Працював і в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України, тому із деякими її фахівцями зберігаю дружні та ділові стосунки до цього часу.

Закінчив роботу в органах державної служби на посаді начальника управління методичного, правового забезпечення та адміністративного провадження Держземінспекції, де основна діяльність полягала у роботі зі створенням та супроводження проектів нормативно-правових актів.

За майже 24 роки роботи у державних інспекціях та мисливському господарстві мною було складено майже тисячу протоколів на порушників екологічного законодавства, правил полювання, риболовлі, лісопорушників...

Після виходу на пенсію державного службовця з 2010 року вісім років пропрацював у апараті Всеукраїнської ради УТМР, де насамперед займався організаційно-масовою роботою. Одночасно працював модератором на форумі УТМР, де передусім висвітлював та роз’яснював вимоги нашого дещо складного законодавства у галузі мисливського господарства та полювання. Друкувався у «Лісовому та мисливському журналі», а також на сторінках «ПтР», у першу чергу – стосовно вимог нашого законодавства. І далі консультую мисливців та користувачів мисливських угідь на форумі та шпальтах мисливських друкованих видань, а також у телефонному режимі до цього часу. До речі, допоміг своїми консультаціями певній кількості мисливців та користувачів у вирішенні проблем, які виникали в них на полюванні та у мисливському господарстві.

Це я так про себе розповів, щоб було зрозуміло, що співробітники нашої Асоціації щось знають і вміють у галузі мисливського господарства та полювання.

Відомішими є керівники нашої Асоціації. Наприклад, згаданий у статті Острика Віктор Олександрович Червоний працював у лісовій галузі практично на всіх щаблях керівництва (від лісничого до голови Держкомлісгоспу України), тому він займався вирішенням питань лісового та мисливського господарства у межах, визначених законодавством України, має досвід законотворчої діяльності та адміністрування на вищих державних посадах. І, безумовно, має досить зв’язків у різних ешелонах вищої державної влади, починаючи від того ж Державного агентства лісових ресурсів, Мінагрополітики, Мінприроди та до Верховної Ради України. Думаю, нікому не треба доводити, що для нашого українського менталітету це має немале значення!..

Президент Асоціації – Рафальський Олег Олексійович – відомий державний діяч, а також науковець, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор. Президент Асоціації політичних наук України.

Директором Асоціації є Шостак Анатолій Сергійович, який все життя пропрацював на керівних адміністративних посадах у різних державних організаціях, аж до голови Держкомрезерву України.

Тож досвід у керівників та працівників нашої Асоціації є! І всі вони є офіційними законослухняними мисливцями із солідним стажем полювання.

Тепер про основні напрями роботи нашої Асоціації. Згідно із приписами Статуту Асоціації, мета (ціль) Асоціації – об'єднання зусиль зацікавлених учасників (членів) Асоціації щодо створення сприятливих умов розвитку мисливської галузі, захисту соціальних, економічних, спортивних, культурних, екологічних та інших прав, свобод і інтересів членів Асоціації, сприяння розвитку полювання, стрілецько-стендової підготовки та фізичного загартування людини в поєднанні з активним відпочинком, проведення заходів із відтворення, охорони та раціонального використання тваринного та рослинного світу, довкілля України, вплив у порядку, визначеному законодавством, на удосконалення чинного законодавства, розроблення законопроектів та інших нормативно-правових актів, а також створення позитивного іміджу мисливців, насамперед як активних учасників охорони та відтворення державного мисливського фонду.

Як відомо, імідж мисливців у нашому суспільстві, на жаль, дещо зіпсований, особливо для тієї частини суспільства, яка далека від полювання та мисливського господарства. При тому нерідко він дійсно зіпсований деякими недбайливими людьми із рушницею в руках, які, до речі, не завжди є офіційними мисливцями. Зрозуміло, ми не зазначали у своєму Статуті, що одним із завдань Асоціації є боротьба із деякими нефаховими вимогами псевдоекологів, але, безумовно, боротьбу із безглуздими пропозиціями таких конкурентів ми будемо проводити.

Наприклад, за ініціативи таких псевдоекологів до Верховної Ради України було внесено два законопроекти №6598 та №7267, які, зокрема, забороняли відстріл бродячих собак і котів, вимагали від користувачів відловлювати їх живцем. Були там ще деякі недолугі, на нашу думку, речі (охочі можуть ознайомитися із зазначеними законопроектами на сайті Верховної Ради України). Завдяки особистим зв’язкам згадуваного у статті О. Острика колишнього голови ДКЛГ В.О. Червоного у «лобістських» коридорах законодавчої влади, згадані законопроекти згинули у сесійному залі Верховної Ради України…

Зверну вашу увагу на те, що фактично наша Асоціація почала роботу із листопада 2018 року. І, на нашу думку, окрім вже сказаного, встигла зробити дещо корисне для галузі мисливського господарства та полювання. Усім, думаю, відомо, що 26 листопада 2018 року біля приміщення Окружного адміністративного суду міста Києва було проведено акцію мисливців та користувачів мисливських угідь на підтримку позовної заяви ТОВ «Метос» про визнання протиправним занесення лося до Червоної книги України. Не буду стверджувати, що саме присутність керівників та членів нашої Асоціації дала змогу позивачам перемогти у боротьбі за вихід лося із переліку Червоної книги України – дійсно, участь в акції на боці позивача брали й деякі інші асоціації користувачів мисливських угідь та їхні члени, а також неасоційовані користувачі мисливських угідь і мисливці. Але наша Асоціація підготувала та застосувала на акції не тільки транспаранти, як і інші учасники акції, але й використала свої гучномовці, залучила до акції представників телебачення.

Окрім того, Асоціація також звернулася до Верховної Ради України із проханням внести на розгляд законопроект, яким би права єгерів та посадових осіб користувачів мисливських угідь у ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) були б узгоджені із приписами ст. 2 цього Кодексу щодо вимог, визначених у законах України «Про мисливське господарство та полювання» та «Про тваринний світ». Для тих, хто не зрозумів, роз’яснюю, у чому річ: наприклад, згідно із приписами п. 20 ч. 2 ст. 255 КУпАП єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважені на охорону державного мисливського фонду, одержали право складати протоколи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачено ч. 1 та 3 ст. 85 КУпАП, це коли правопорушення незначні та не мають наслідком завдання шкоди державному мисливському фонду та рибним ресурсам. А якщо, наприклад, порушник здійснив повторне порушення правил полювання чи таке, коли завдано шкоди державному мисливському фонду або правила рибальства порушено грубо, то Кодекс не надає права єгерям та посадовим особам користувачів мисливських угідь складати протоколи на таких порушників. Тобто, наприклад, якщо єгер зустрів у мисливських угіддях мисливця-порушника із незаконно добутим зайцем чи кабаном, то він, за приписами п. 20 ч. 2 ст. 255 Кодексу може лише сказати порушнику «Ай-ай-ай!..» та повинен відпустити порушника із миром без складання протоколу. На підставі звернення Асоціації до голови Верховної Ради України зараз Мінприроди України, за дорученням голови комітету ВР із питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності А. Кожем'якіна займається підготовкою законопроекту щодо внесення відповідних змін до КУпАП, за якими єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь будуть наділені правом складання протоколів на порушників за вимогами всіх п’яти частин ст. 85 КУпАП. Наша Асоціація здійснює всю можливу від нас допомогу щодо прискорення цього процессу.

Зараз Асоціація намагається допомогти нашим народним обранцям внести відповідні зміни до закону України «Про мисливське господарство та полювання» (краще – до його нової редакції) з метою усунення проблем і недоліків, які є в галузі та тексті чинного закону. Безумовно, з допомогою та за участю мисливців та користувачів мисливських угідь!

Тож Асоціація, незважаючи на короткий термін своєї діяльності, не тільки щось робить, але й уже чогось досягла для мисливців та користувачів мисливських угідь.

Щодо участі обллісгоспів у вирішенні питання становлення Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь». По-перше, безумовно, нас не може не тішити, що в нас нормальні стосунки із працівниками та керівниками галузі – думаю, без цього важко працювати. Але й перебільшувати вплив Асоціації на керівництво Державного агентства лісових ресурсів буде неправильно. Так, наприклад, чинний керівник Агентства пан Бондар В.Н. жодної участі у наших зустрічах із представниками користувачів мисливських угідь, на жаль, не брав, не зрозуміло, звідки така інформація з’явилася у О. Острика. Навіть не всі керівники обласних управлінь були присутні на таких зустрічах, хоча як місцеві керівники галузі вони, думаю, мають на це право. Ну, а за надання можливості використати їхні приміщення для таких зустрічей їм велика подяка! Сподіваюся, ці зустрічі посприяють вирішенню наявних проблем галузі взагалі та користувачів мисливських угідь та мисливців зокрема.

Тож можу запевнити всіх, що «чиновники лісової галузі» не хочуть «управляти громадськістю» (хіба що в межах, установлених законодавством та визначених їхніми повноваженнями та обов’язками). А «великі цабе» не «бажають через громадськість впливати на чиновників, керуючись своїми власними інтересами», а бажають лише через свої можливості допомогти громадськості впливати на чиновників та владу з метою захисту прав пересічних мисливців та звичайних законослухняних користувачів мисливських угідь, які разом із правом користування державним мисливським фондом звалила на себе обов’язок відтворення та охорони того ж державного фонду!..

Безумовно, я не буду обговорювати дії інших «трьох гетьманів», яких згадував у своїй статті О. Острик, але погоджуся з ним, що саме мисливці та користувачі мисливських угідь вирішуватимуть, «до котрого з них пристати, щоб він захистив їх від нападів «зелених» та свавілля влади»!