Він був справді величезний...

С. Синчук

Квітень, 2006 рік

Один із найбільш «щасливих» проектів українських законів про зброю, який спромігся подолати перше читання Верховної Ради, скоріше за все, наказав довго жити. Головне юридичне управління визнало його таким, що «підлягає відхиленню…, оскільки потребує відповідного концептуального, ґрунтовного змістового і редакційного доопрацювання.»

Полювання та риболовля свого часу досить докладно аналізувала цей Проект Закону на своїх сторінках («Закон України «Про зброю». Нічого не змінюється», «Полювання та риболовля» №6, 2004 р.). Сьогодні ми пропонуємо увазі наших читачів інтерв‘ю з одним із найактивніших лобістів закону про зброю у Верховній Раді, головою партії Захисників вітчизни Юрієм Анатолійовичем Кармазіним – людиною, яка приклала масу своїх зусиль, прагнучи появі в нашій державі справедливого, цивілізованого закону про зброю.

Юрію Анатолійовичу, Ви приклали масу зусиль, щоб закон про зброю був прийнятий Верховною Радою, але ось уже п‘ятнадцятий рік Україна так і живе без нього, регулюючи обіг зброї в державі міністерськими інструкціями.

Коли я обирався народним депутатом Верховної Ради України, то ставив у свою передвиборчу програму свій проект закону про зброю. Люди обрали мене народним депутатом, отже проголосували також і за нього. Але сьогодні цей закон провалений. Чому? А тому, що практично всі позитивні аспекти, що були присутні в ньому, вилучили.

Що стосується якості останнього Проекту Закону України Про зброю, який був проголосований ВР у першому читанні, то він був набагато гіршим. Його автори не захотіли врахувати багатьох хороших поправок, які народні депутати хотіли внести в цей проект.

І ще. За весь час підготовки закону про зброю я стикався із величезним спротивом з боку Міністерства внутрішніх справ. Вони весь час налаштовували депутатів проти прийняття цього закону. Як правило, особливо старалася комуністична фракція в якої справжня алергія на нього.

У проекті закону, який готувався під моїм керівництвом, мова йшла про всю існуючу в нас зброю. Адже сьогодні сорокашестимільйонна країна фактично не знає яка кількість зброї є на її території.

На Вашу думку, які основні вади мав останній Проект Закону України Про зброю, який був проголосований ВР у першому читанні?

Я думаю, що в першому читанні він ще міг бути, але в другому в мене було дуже багато претензій до нього.

І все-таки, назвіть основні його вади.

Насправді їх важко навіть перерахувати, починаючи із основних засад закону і закінчуючи понятійним апаратом.

Чи буде цей Проект коли-небудь прийнятий у другому читанні?

Я думаю, що ні. Принаймі цим складом Верховної Ради (інтерв‘ю відбулося в кінці лютого. ред.) він прийнятий не буде.

Юрію Анатолійовичу, як ви ставитеся до надання нашим громадянам права користування короткоствольною нарізною зброєю?

Абсолютно позитивно. Адже, на превеликий жаль, у нас сьогодні такий стан речей, що будь-який незаконослухняний громадянин перебуває в кращому стані, ніж законослухняний. Тобто, перший може придбати собі зброю, яку йому заманеться, і може бити когось, чинити протиправні дії. А законослухняний не може захистити ні жінку, ні дочку, ні сам не може захиститися при серйозному нападі. Ось у де в нас сьогодні проблема.

Працюючи над підготовкою закону про зброю я вивчав досвід інших країн і прийшов до висновку, що надання права користування зброєю законослухняним громадянам у всьому світі завжди давало тільки позитивний результат.

Чи мають рацію ті, хто говорить, що останній Проект Закону Про зброю переписаний із російського?

Наш Проект нізвідки непереписаний. А що стосується останнього проекту, проголосованого у першому читанні, то він дійсно має багато чого спільного з російським, особливо того, що стосується його вад.

Я думаю, що як тільки буде нове скликання Верховної Ради, я знову зареєструю свій Проект, який, я впевнений у цьому, вже буде прийнятий ВР.

Юрію Анатолійовичу, як Ви ставитеся до мисливців, до рибалок? Чи маєте Ви якийсь стосунок до цих захоплень?

Я є затятим рибалкою. Народився я на Черкащині, в Звенигородці. Потім жив у Смілі. Скільки себе пам‘ятаю їздив рибалити на Дніпро, на ставки. Коли доля закинула мене в Одесу, ловив рибу в Чорному морі.

Яким риболовним снастям віддаєте перевагу?

Моя улюблена риболовна снасть – це звичайна поплавкова вудка. Саме від такої рибної ловлі я отримую найбільше задоволення. Я проти будь-якого браконьєрського лову.

Що стосується мисливства, то це не моє захоплення. Я не можу нікого вбивати. Особливо я не розумію тих, хто стріляє в козулю, лося, оленя. Коли полюють на вовка, лисицю чи кабана, я до цього ставлюся спокійно, але що стосується першого...

Яка найбільша риба, піймана Вами?

Найбільшого я піймав коропа.

Наскільки великим він був?

Десь, приблизно, сантиметрів дев‘яносто. Піймав я його на поплавкову вудку, як зараз пам‘ятаю, насадкою була картопля. Це було дуже давно, на Черкащині, біля села Тарасівка. Тоді ми, з моїм меншим братом, міряли його, прикидаючи до свого дитячого зросту. А от скільки він важив ми так і не дізналися, але короп був дійсно величезний