У пошуках золотистого красеня

Ігор Ткач

Травень, 2019 рік

Серед рибалок любителів ловити саме линів не дуже багато. У більшості він попутно попадається під час вудіння іншої мирної риби, переважно карася. Тут основним стримувальним фактором для риболовів є незручності, пов’язані з його ловлею. Адже щоб побачити клювання цього красеня, потрібно неабияк попрацювати.

Лин живе переважно в придонних шарах води і надзвичайно витривалий щодо вмісту в ній кисню. Росте лин досить повільно, але живе довго й тому у великих водоймах, де знаходить собі безпечний притулок, сягає іноді солідних розмірів. Це ледача, малорухлива, обережна та теплолюбна риба, а отже, і риболовля на неї має свої нюанси та певні особливості.

Водойми, на яких можна ловити лина, досить різні. Це і стариці, і затоки річок, простори водосховищ, ставки, меліоративні канави та деякі водно-болотні угіддя. Спільне в них те, що це водойми непроточні або з досить повільною течією. Береги в них порослі очеретом, осокою та рогозом, є водяна рослинність за всім периметром, яка підходить упритул до лінії берега, мулисте дно. Натомість ви ніколи не зустрінете лина на водоймах зі швидкоплинною холодною водою та піщаним або кам’янистим дном. Ще лин на відміну від більшості інших видів риб не любить ям, а намагається перебувати там, де рівне дно.

Головним завданням у ловлі лина є те, що місця дислокації линів потрібно шукати. Іноді це буває не так просто. З упевненістю можна сказати, що саме від правильно вибраного місця залежить успіх риболовлі. Під час його пошуку потрібно орієнтуватися на невеликі вікна серед водяної рослинності, на чисті невеликі плеса вздовж стіни рогозу. Не залишати поза увагою місця на кордоні між чистою водою і суцільними заростями жовтої лілії та куширу. Буває і самому доводиться робити вікна серед густої рослинності й очищати широку доріжку до берега. Для цього особисто я користуюся металевими граблями, прив’язаними до мотузки. Проте цю операцію варто робити заздалегідь, а не перед риболовлею. Неодноразово у пошуках місць лову лина допомагала інформація від колег, які напередодні натрапляли на гарне їх клювання.

Лин ловиться увесь теплий сезон відкритої води із квітня до вересня місяця. Але щоб успішно ловити лина, необхідно знати періоди, коли він активно клює, тому що є час, коли не варто навіть іти на риболовлю. Я б виділив два періоди активного клювання лина. Перший припадає на другу половину травня та першу половину червня, другий – на другу половину серпня та першу половину вересня. Перший період відповідає переднерестовому та післянерестовому жируванню лина. Жирування перед нерестом досить тривале, а ось після нересту коротке і може закінчитися, майже не розпочавшись. Саме на період травня-червня припадає більш ніж половина всіх упольованих линів. Із середини літа клювання линів майже повністю припиняється. У цей час вони тримаються в самій гущі водяних заростей. Другий період відповідає осінньому жируванню перед зимою. Осіннє клювання триває тиждень-півтора. Хоча бувають і винятки із цього правила і залежно від погодних умов щороку ці періоди можуть дещо зміщуватися. Наприклад, мій товариш одного року непогано ловив лина в останніх числах вересня, а я непогано вже двічі відловився у двадцятих числах червня. У принципі, в інший період піймати його також можна, але все залежить від збігу багатьох факторів. Я ж зі свого боку намагаюся притримуватися зазначених термінів, тоді є висока ймовірність непогано відловитися. Загалом шанси упіймати лина зберігаються навіть ранньої весни та пізньої осені, але це радше виняток, тож цілеспрямовано ловити його в ці періоди нерезультативно.

Важливе значення під час вудіння лина має час доби. Якщо у похмуру погоду він може ловитися протягом усього світлового дня, то у ясну сонячну погоду переважно бере лише зранку та ввечері. Причому вранці активне клювання линів фіксується з п’ятої до сьомої години. Увечері – із сьомої години і до заходу сонця. Із наближенням осені цей час зміщується у зв’язку зі скороченням тривалості дня.

Лин дуже чутливий до зміни погоди. Краще вибирати стійку теплу та безвітряну погоду, адже в такий час лин найактивніший. Найкращих результатів мені вдавалося досягти у теплий та тихий похмурий день. Незайвим буде, якщо накрапатиме невеликий дощик. Але у разі тривалих заливних дощів лин перестає брати навіть свої улюблені насадки. Якщо погода має бути із сильним вітром та низькою температурою, то краще від риболовлі відмовитися.

Розраховувати на гарне клювання лина можна тільки після підгодовування. Як підгодівельні суміші тут підійдуть як готові магазинні суміші, так і різноманітні запарені злаки. Я віддаю перевагу власноруч приготовленим сумішам, найчастіше використовую варене пшоно. Водночас пшоно сильно не розварюю. Роблю це для того, щоб воно було більш розсипчастим і не злипалося. Тоді суміш під час удару об воду розвалюється і не падає на дно великими грудками. До пшона додаю перемелене у блендері соняшникове насіння. Насіння перед тим як перемолоти обов’язково трохи підсмажую. Це надає суміші приємного аромату. Кашу та перемелене насіння транспортую до місця лову в окремих пакетах і перемішую тільки перед підгодівлею. Завдяки ароматному запаху соняшникового насіння лин швидше знаходить приготовлений для нього стіл, а основним кормом, який буде утримувати його в зоні лову, буде каша. Також як основу підгодівельної суміші можна використовувати інші запарені крупи, а замість соняшникового насіння додавати макуху або насіння конопель. Одночасно додавати до підгодівельної суміші всі складники (соняшникове насіння, макуху, насіння коноплі) не варто. Для більшої привабливості підгодівельної суміші туди можна додавати атрактанти, наприклад, із запахом ванілі, карамелі або какао.

Підгодовую місце заздалегідь. Якщо рибалю вранці, то підгодовувати намагаюся звечора, а якщо рибалю ввечері, то підгодовую в передобідню пору. Вкидаю до п’яти-шести кульок розміром із куряче яйце під кожен поплавець. Під час риболовлі догодовую вкрай рідко. Роблю це тільки в тому разі, коли було гарне клювання, яке на тривалий час затихло. Деякі рибалки радять підгодовувати місце майбутньої риболовлі за кілька днів до ловлі. Особисто я такого не практикував, бо не маю на це стільки вільного часу. У процесі підгодівлі головне не переборщити з прикормом. Підгодівельна суміш, яка залишиться на дні водойми, може згнити й зіпсувати всі ваші майбутні риболовлі в цьому місці.

Снасті для лову лина потрібно вибирати відповідні. Адже лин вагою навіть 300 г – гідний суперник. Найрозповсюдженішою снастю є махове вудлище. Я використовую звичайні телескопічні п’ятиметрові махові вудлища з не надто жорстким кінчиком. Основна волосінь діаметром 0,2-0,28 мм, повідці завдовжки 10-15 см із волосіню 0,16-0,2 мм. Гачки Gamakatsu або Owner № 8-10 за міжнародною класифікацією. Віддаю перевагу саморобним поплавцям із гусячого пера вантажопідйомністю не більш ніж 1,5 г. У такого поплавця є свої переваги, але є й вади. Його можна без зайвого сплеску закидати у точку лову, не лякаючи обережної риби, але водночас його важко закинути точно в точку ловлі під час вітру. Зазвичай використовую два вудлища. На кожному з них лише по одному гачку. У випадку з двома повідцями є висока ймовірність втратити рибу через більшу зачіпливість снасті. Один гачок дає значну перевагу, коли на нього сідає дійсно гарний екземпляр.

Риболовля на лина може бути успішною за наявності кількох видів насадок. Позаяк ця риба вважається досить примхливою, то і визначити меню в конкретній водоймі буває складно. Лин риба всеїдна, він харчується як рослинною, так і тваринною їжею. Із насадок я найчастіше використовую гнойового і земляного черв’яків та опариша. Інколи непогано виручає «бутерброд» - черв’як із підсаджуванням кількох опаришів. Ці насадки завжди були й залишаються ходовими у багатьох риболовів під час ловлі лина. Ще можна використовувати мотиля. Черв’яків насаджую поперек тіла петлями по три-чотири штуки на гачок, жало обов’язково закриваю. Опариш насаджую по три-п’ять штук. Щодо кількості насадок на гачку, то тут не потрібно соромитися. Більшу та об’ємнішу насадку, яка лежить на дні, лину буде знайти набагато легше. Оскільки ловлю на черв’яків та опариша, то непогано виручає додавання цих насадок до підгодівельної суміші. Черв’яків подрібнюю за допомогою ножа, а опаришів умертвляю, ошпарюючи кип'ятком.

Ловиться лин також і на насадки рослинного походження. На деяких водоймах, знаю, з успіхом використовують манну бовтанку та мастирку. Ще ловлять на запарену пшеницю, варену картоплю та тісто, до якого попередньо додається пахуча «домашня» олія. Один знайомий рибалка впіймав на картоплю свого найбільшого лина вагою приблизно 700 г. Також під час ловлі коропа за допомогою донної снасті на ставках попадався лин моєму товаришу на магазинні рослинні насадки (Puffi) з ароматом часнику та меду.

Наживку завжди кладу на дно, оскільки лин у донному ґрунті відшукує личинок комах, черв’яків та молюсків. Постійно відстежую, щоб опариш та черв’як були живими, позаяк нерухому наживку лин бере неохоче. Від самого початку риболовлі на кожне з вудлищ надіваю різні насадки. Роблю це для того, щоб швидше визначити, чим сьогодні прагне поласувати вибагливий гурман.

Ловити лина досить цікаве заняття, адже його клювання бувають різними. Оскільки це ледача риба, наживку він переважно бере мляво й нерішуче. Пробує її та обсмоктує, кілька разів кидає і береться знову. Це позначається на поведінці поплавця. Спочатку він може коливатися, ніби його ненароком зачепив мальок. Згодом може опускатися, підніматися та розгойдуватися. Підсікати відразу не варто, треба трохи почекати, виявивши витримку, дати можливість рибі добре засмоктати наживку. Однак пильності не варто втрачати. Поплавець будь-якої миті може почати хилитися сильніше, потім злегка притопиться, плавно піде вбік і, нарешті, іде на глибину. Водночас підсікати треба у бік, протилежний рухові поплавка. Трапляються випадки, коли лин клює рішуче, швидко занурюючи поплавець у воду. Тут підсікати потрібно різко і швидко. Водночас не варто боятися порвати губи рибі, вони в нього дуже м’ясисті. Після підсікання лин зазвичай довго й завзято пручається, прагне піти у траву і сховатися.

Ще до торкання лином наживки про його присутність на підгодованому місці можуть сповіщати бульбашки, які з’являються на поверхні води. Бульбашки повітря, які піднімають із дна лини, завжди маленькі й досить рясні. Лин у такий спосіб «риється» на підгодованому місці. У цей самий момент, щоб не проґавити потенційної здобичі, я просто беру і підтягую оснастку у самий центр цих бульбашок та підігрую наживкою. Не скажу, що завжди, але частенько клювання не примушує довго чекати. Поплавок злегка притоплюється, а згодом миттєво ховається під водою.

Нерідкими бувають випадки, коли на клювання першого лина чекаєш годину, а іноді й дві від початку риболовлі. У випадках тривалої відсутності клювання й коли ніщо не свідчить про присутність лина на підгодованому місці, я намагаюся періодично підігрувати насадкою, маневруючи кінчиком вудлища.

Під час виведення лин завжди енергійно пручається. Це дуже сильна риба і за своє життя бореться до кінця. Не завжди вдається такого бійця з першого разу завести у підсак. Якщо ж із першого разу не вдається, то можна ще деякий час із ним боротися. Заспокоюється лин тільки тоді, коли береш його в руки. Великого лина після підсікання буває нелегко навіть зрушити з місця. У будь-якому разі адреналін та хвилю бурхливих емоцій під час вудіння лина отримуєш сповна.

У середньому вага моїх виловлених линів коливається в межах від 150 до 300 г. Менші трапляються рідше. На сьогодні найбільший лин, якого я виловив, заважив трохи більше ніж півкіло. Найрезультативнішою була риболовля у другій половині червня 2016 року. За ранок я вполював сімох линів. Найменшим із виловлених був лин вагою 300 г, а середня вага виловлених рибин була 400-450 г.

Оскільки лини ведуть одиночний спосіб життя (невеликі зграї утворює лише у молодому віці та під час нересту), то й ловляться вони не так масово як той же карась. Якщо вполювали за риболовлю до десяти рибин – це вже добрий результат.

Що стосується смакових якостей лина, то вони на високому рівні, його м’ясо має ніжну фактуру, жирне й соковите. Кількість страв, які з нього можна приготувати, досить велика, але мені особливо подобається лин, смажений до хрумкої золотистої скоринки.