Зарубіжний досвід ведення мисливського господарства

Іван Делеган

Липень, 2019 рік

На фото: символ мисливства України з дохристиянського храму

Ведення мисливського господарства за німецьким зразком дало б в Україні можливість добувати: козуль до 3 млн, кабанів до 1,5 млн, оленів до 150 тис. особин на рік.

Але передовсім нам слід усвідомити, що мисливське господарство - це напрям екологічної діяльності, і не лише усвідомити, а й закріпити це на законодавчому рівні. Водночас це адаптація законодавства України до законодавства Європейського союзу. У зарубіжних країнах мисливське господарство зазвичай має податкові пільги або ж не оподатковується взагалі. Зокрема, мисливське господарство Чехії отримує дотації від Міністерства сільського господарства й державних лісів, а також спонсорується виробниками мисливської зброї та спорядження.

Площа мисливських угідь в Україні в 1,5 раза більша, ніж у Німеччині, у 7 разів більша, ніж в Австрії та Чехії, у 10 разів – ніж у Словаччині та Угорщині й у 20 разів більша, ніж у Сербії. Якість наших мисливських угідь також нічим не поступається.

Кількість користувачів мисливських угідь в Австрії в 10 разів більша, ніж в Україні, у Чехії в 5 разів, у Словаччині майже у 2 рази й майже в 1,5 раза в Угорщині. На одного користувача в Австрії припадає у 63 рази, у Чехії у 35 разів менше угідь, ніж в Україні. У Німеччині фізична особа не може мати у користуванні більш ніж 1000 га угідь.

Ефективність мисливського господарства в Австрії в 50 разів вища, ніж в Україні і становить 475 млн євро. Більшу частку коштів в Австрії отримують від господарської діяльності і членських внесків, а також за публікацію оголошень і реклами, реалізацію мисливських відзнак, реалізацію спеціальних дитячих видань, абонементну плату за часописи та інше.

Загальний річний товарообіг мисливської галузі в Німеччині становить 750 млн євро, а сума інвестицій у розвиток мисливського господарства сягає понад 1,5 млрд євро на рік.

У 2017 р. надходження від ведення мисливського господарства у Словаччині становили – 16 млн, видатки – 15 млн, чистий прибуток – 1 млн євро. Найбільші надходження були завдяки мисливському туризму, на другому місці - за дичину, викуплену мисливцями на власні потреби, на третьому - за продаж дичини спеціалізованим фірмам. Пересічно вихід продукції становив 26 євроцентів з 1 га угідь.

Користувачі мисливських угідь Угорщини основні надходження (до 95%) отримують від ведення мисливського господарства, членські внески становлять до 20%.

Обсяги добування оленя лісового в Україні 293 особини, у Сербії - 1026, у Чехії – 17 580, у Словаччині – 41 500, у Німеччині – 54 205, в Угорщині – 55 100, в Австрії – 61 500.

Протягом 118 років добування оленя та козулі в Австрії зросло у 6 разів. В Україні й зараз добувають оленів у 37, козуль у 6 разів менше, ніж в Австрії у 1900 році.

Обсяги добування козулі європейської в Україні 7600 особин, у Сербії – 15 200, у Словаччині – 25 200, в Угорщині – 113 700, у Чехії – 129 200, в Австрії – 285 700, у Німеччині – 1 520 000 (мільйон п‘ятсот двадцять тисяч!). У Словаччині впродовж року на шляхах гине майже в 1,5 раза більше козуль, ніж в Україні добувають мисливці. В окремих господарствах Угорщини до 100% прибутку отримують завдяки трофейному полюванню на самців козулі європейської.

Товариство мисливців Сербії є членом міжнародних організацій – СІС, FACE і FСІ. Вивіз трофеїв із країни, що становлять або перевищують національні рекорди, заборонений. Держава викупляє рекордні трофеї за бюджетні кошти.

Обсяги добування кабана дикого в Україні 6300 особин, у Сербії – 12 000, у Чехії – 46 300, в Австрії – 63 000, у Словаччині – 69 300, в Угорщині – 143 100, у Німеччині – 573 300.

Стежити за дотриманням законів про полювання в Німеччині зобов’язаний кожен мисливець. За браконьєрство передбачена кримінальна відповідальність – позбавлення волі від 3 місяців до 5 років.

Єгері Угорщини мають статус поліцейських. Кожного єгеря забезпечують автомобілем і пальним, а площа обходу кожного єгеря не більш ніж 3 тис. га польових і 500 га лісових угідь. Штрафи за незаконне добування дичини в Угорщині від 100 до 500 євро, а за трофейну дичину - від 500 до 5000 євро. В Угорщині за невиконання вимог закону користувач може бути оштрафований державою на суму від 3 до 300 тис. євро, а в Сербії – від 12 до 25 тис. євро.

Співвідношення кількості мисливських собак до кількості мисливців у Чехії – 3 мисливські собаки на одного мисливця, у Словаччині - 1 собака на 2 мисливців, у Німеччині - 1 на 3, в Україні - 1 собака на 12 мисливців.

Кількість залучених фахівців у мисливському господарстві в Чехії – 5 793, в Австрії – 20 000, у Німеччині – 48 000, в Україні – 6 000 осіб.

Німецька мисливська громада витрачає на свій імідж багато сил та коштів: організовують курси, навчальні класи, екскурсії та фестивалі для дітей і молоді, видають просвітницьку літературу, залучають до мисливського життя громадськість. Німецька громадськість, на відміну від української, підтримує мисливців і по праву вважає, що вони роблять дуже багато задля збереження довкілля та його диких мешканців. Мисливці Німеччини проводять понад 70 тис. заходів з охорони довкілля щороку і витрачають на це приблизно 40 млн євро.

У витратній частині балансу мисливського господарства Австрії значні кошти спрямовано на заробітну плату, видання часописів, інформаційно-рекламних матеріалів, утримання мисливського музею, капели мисливської музики, огороджування лісу, біотехнію і розвиток собаківництва. Привертає увагу щорічне відрахування у фонд наукових досліджень (1,9%), а також на проведення зібрань, днів мисливства, семінарів, на громадську роботу серед шкільної молоді (1,2%).

До вступу у ЄС необхідно підготуватися не гірше, ніж свого часу Польща, де були передбачені доплати колективам мисливців у розмірі від 25% до 75% від доплат у сільському господарстві країн ЄС. Польське товариство мисливців утримує 17 експериментальних осередків розведення дичини, одну науково-дослідну станцію із проблем мисливського господарства. Для порівняння у Німеччині у 18 державних установах (НДІ та університети) за державне фінансування проводять наукові дослідження щодо мисливства.

Розуміння суті мисливського господарства як різновиду екологічної діяльності покликане забезпечити сприятливий податковий, кредитний та інвестиційний клімат для залучення коштів міжнародних донорів та приватного капіталу.

І на завершення потрібно ще раз повторити: ведення мисливського господарства за німецьким зразком дало б можливість добувати в Україні козуль до 3 млн, кабанів до 1,5 млн, оленів до 150 тис. особин на рік. Як писав Тарас Григорович Шевченко: "і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь".

У селі Буша на Вінниччині, у печерному дохристиянському храмі на пісковику зображений символ українського мисливства – дерево, птах, олень і застигла у молитві людина (на фото). Такого не має жодна країна Європи.