Полтавська обласна виставка

Зоя Медвєдєва

Серпень, 2019 рік

25 травня відбулася Полтавська обласна виставка мисливських собак. Уже традиційно її провели під Кременчуком на території готельного комплексу ВП. Не втомлюся повторювати, що полтавцям пощастило зі спонсором. Кравченко Василь Анатолійович завжди гостинно й душевно приймає у себе всілякі кінологічні заходи. Він і сам, наскільки я знаю, є мисливцем і власником чималої кількості собак, і не тільки мисливських. Спасибі йому велике за допомогу!

Весна цього року не тішила нас гарною погодою. Практично всю Україну заливали дощі різної інтенсивності і, збираючись на Полтавську виставку, я з тривогою перечитувала прогноз погоди – дощі і дощі з грозами. Але ж «матч відбудеться за будь-якої погоди».

Як завжди, в Полтаві все було організовано на найвищому рівні. Навіть комплексну оцінку собак оргкомітет узяв на себе. Приймали полтавці дуже гостинно й тепло. Полтава завжди була однією з перших в Україні за якістю і кількістю мисливських собак. Щоправда, напередодні Всеукраїнської виставки цього року на обласних виставках спостерігається зменшення кількості собак, бо тим із власників, хто записав свого собаку на Всеукраїнську виставку, немає сенсу витрачатися, щоб виставити його ще й на обласну. Згідно з даними, які надала мені керівниця Полтавського відділення ФМСУ Горбатко Дар'я Сергіївна, на виставці було виставлено 111 собак, із них: лайки – 21; гончі – 19; лягаві – 52; норові – 12; спанієлі – 4; лабрадори ретривери – 3. На таку невелику кількість виставлених собак припадало 10 собак класу «еліта». Це багато, враховуючи, що на виставках завжди найбільша кількість собак у молодшій віковій групі, а в старшій – уже одиниці.

Із цих 10 елітних собак звання «Чемпіон виставки» здобуло 5 собак. Звичайно ж, ці чудові собаки заслуговують, щоб їх назвати: англорус «Альт» Вдовичена В.Н.; курцгаар «Борей» Литовка В.І.; дратгаар «Ензіо» Онищенка А.А.; пойнтер «Дакс» Бойка В.В.; вельштер’єр «Флінт» Олійника К.І., Горбаткоа Д.С.; ягдтер'єр «Леон» Доценка К.М. Від щирого серця вітаю всіх власників елітних собак!

Тепер я хочу подати вам думки експертів-кінологів, які очолювали ринги.

Ринг гончих. Експерт I категорії Агієнко А.П. сказав, що наші українські гончі нічим не гірші за гончих у РФ, а іноді і кращі. Специфіка полягає в тому, що велика кількість прекрасних гончаків живе у віддалених селах, і їхні власники чудово полюють із ними, але не вважають за потрібне показувати їх на якихось заходах. Завдання відділень Федерації в тому, щоб залучати цих мисливців на виставки і змагання, адже цей прекрасний генофонд не використовується для поліпшення якостей гончих собак в Україні.

Ринг лягавих. Експерт I категорії Дудник В.І. розповів, що кількість гарних лягавих, особливо континентальних, зростає, і це прекрасно. Але головне, що зростає кількість собак, які мають польові дипломи, і це відразу видно на виставках, де проводиться комплексна оцінка собак. Тішить, що зростає кількість елітних собак, тобто плідники добре передають нащадкам свої екстер'єрні й робочі якості. Цьому сприяє зростання популярності полювання з лягавими. Засмучує, що УТМР не хоче йти на контакт і якось допомагати на полюванні із собаками, проте у приватних мисливських господарствах усе чудово.

Що стосується цієї конкретної виставки, то не всі курцгаари потішили – ринг сук старшої вікової групи залишає бажати кращого. Пси курцгаари виявилися значно кращими за сук. Дратгаари тішать своїм екстер'єром, але шерсть деяких особин не відповідає жорстким німецьким вимогам. Кількість острівних лягавих у Полтавському регіоні ніколи не була великою, але якість собак на виставках досить висока.

Ринг лайок. За словами експерта I категорії Олійника К.І., його запрошують судити в Полтаву вже не перший рік, але виставляють тут переважно молодняк. Ринги середньої та старшої групи нечисленні. Мало собак високого класу, до того ж собаки дуже різнотипні. На його думку, в Полтаві бракує гарного грамотного експерта-лайчатника або навіть досвідченого заводчика лайок, який розуміється на екстер'єрі та робочих якостях собак, який узяв би на себе ведення порід лайок і допоміг би власникам підвищити рівень порід. Крім того, мало гарних польовиков. Загалом, у стані порід лайок немає стабільності - успіх окремих собак деяких власників не допомагає іншим домагатися таких самих успіхів. Ну і, звичайно, відсутність тренувальних баз дуже заважає розвитку мисливських якостей.

 Ну і ще один ринг, який очолювала авторка цих рядків. Мій ринг був найбільш різношерстим. Виставлялися тут норові (5 порід), лабрадори ретривери і спанієлі. Я хочу сказати, що, крім проведення експертизи, я ще дуже люблю спілкуватися з власниками собак і зацікавленими глядачами, якщо, звичайно, дає можливість кількість собак. Оскільки на цій виставці ситуація сприяла, бо собак було небагато, а Михайло Петрович Рукас чудово допомагав мені в роботі на рингу, у мене був час і для спілкування. Як завжди, намагаюся давати поради власникам, якщо вони не заперечують, щодо показу собак у рингу, щодо підготовки собак до виставки. Крім того, люди зазвичай ставлять багато запитань і, мушу сказати, мені це дуже приємно, бо свідчить про те, що їм хочеться зробити все як слід, але багато чого вони не знають.

 Що стосується безпосередньо собак, виставлених на моєму рингу, то з огляду на те, що було всього 19 собак семи порід, про стан кожної породи говорити неможливо. Можу тільки сказати, що полтавські спанієлі, як завжди, на висоті, ягдтер’єри дуже різнотипні, кількість інших тер'єрів така мала, що можна тільки шкодувати про це. Єдина гладкошерста такса, пес середньої вікової групи, виявився просто неймовірним красенем із приголомшливою врівноваженою психікою. Потішило, що було виставлено три лабрадори ретривери - нової породи для мисливців України.

 Насамкінець хочу подякувати полтавчанам і Даші Горбатко за запрошення й чудову організацію.

 Зоя Медведєва, фото Марії Дудник