По міляках на щуку

Павло Старий

Вересень, 2019 рік

На практиці часто буває ситуація, коли риби начебто й багато, але зловити її не вдається. Приманки, які використовувалися раніше, не підходять для цієї ситуації. Адже килим трави не доходить до поверхні води всього на кілька десятків сантиметрів, а під ним стоїть щука. Одним із варіантів приманки для таких умов буде мілководний воблер.

Якщо спробувати поділити всі воблери для таких умов на два класи, то вийде категорія воблерів з ривковою і приманок із власною грою. Про мої улюблені приманки першого і другого типу ми й поговоримо сьогодні. Загалом ефективність першої групи і другої може бути різною. Періодично я сам змінюю свої уподобання і схиляюся то до суто ривкових принад, то до коротких товстих фет із божевільною грою. Ну а що буде ефективнішим у тій чи іншій ситуації, залежить, як це не банально, від риб'ячих переваг у цей конкретний момент. Передбачити це практично нереально, принаймні у мене не виходить. А тому я дотримуюся методу проб і помилок. Спробували довгий ривковий мінноу – не пішло, пробуємо фет – знову не пішло, повернулися до мінноу іншого кольору і так далі, поки не зачепимося за рибу.

Заглиблення. Заглиблення цього типу воблерів цілком може бути досить великим. Ну, наприклад, 60-80 см. Це зовсім не означає, що цією приманкою не можна ловити над килимом трави, верхівки якої не доходять до поверхні 30 см. Багато які ривкові мінноу взагалі можна «забити» до кількох метрів, і водночас ними цілком можна працювати на глибині до півметра. Просто проведення в цьому разі буде дуже млявим. І в багатьох випадках саме таке проведення дасть результат. Є воблери, які взагалі можна назвати попперами, якщо під поппером розуміти приманку, що йде по поверхні води. Ці воблери практично не заглиблюються і під час рівномірного проведення залишають на воді хвильову доріжку. Деякі з них навіть булькають як поппери. Тобто заглиблення приманок для ситуації лову щуки на мілководді може бути від нуля до метра. І для цього цілком досить мати в арсеналі 5-6 перевірених воблерів різного забарвлення і з різним заглибленням.

Проводка. Чи можна вести ривковий воблер рівномірно? Можна, а іноді це навіть корисно. У разі пасивності риби або після невдалого виходу можна повторно привабити щуку, якщо чисто ривковий мінноу провести рівномірно і зробити довгу паузу. Насправді варіантів проведення і першої, і другої групи воблерів дуже багато. І всі ці варіанти можна і навіть потрібно поєднувати. Потужні довгі ривки із тривалою паузою, рівномірне проведення, проведення з низкою коротких ривків і невеликих пауз, попперне проведення – все це можна використовувати. Важливою в цьому разі є одна обставина – хоч якою є проведення, воблер не має торкнутися килима трави або дна з опалим листям. Другий варіант у принципі можливий, але це інша історія. В іншому хай як поводиться принада у верхньому горизонті, все це нормально. І найчастіше щука зреагує. Ну а якщо цього не станеться, доведеться експериментувати. Я ще раз повторю, зрозуміти, що потрібно рибі, суто теоретично неможливо. Лише практика і практика в цей конкретний момент.

Воблери. Почнемо з найвідомішого воблера, який є в коробці у багатьох любителів трав'яної щуки. Це YO-ZURI з нульовим заглибленням. Цей воблер випускається під маркою DUEL, обидві моделі абсолютно нічим не відрізняються. Проведення цієї приманки має бути рівномірним і досить повільним. Водночас він іде під самою поверхнею, залишаючи за собою бурун. Гра досить інтенсивна й широка. Шумовий ефект дуже слабенький. Мої принади цього типу були оснащені морськими білими трійниками. Не знаю, на яку рибу розраховували виробники приманки, але ось для щуки бажано гачки поміняти на більші і гостріші. Довжина приманки 65 мм. Точної її ваги я не знаю, але можу сказати, що кидати її не дуже просто, оскільки системи балансування в цьому воблері немає. Але водночас воблер досить уловистий. Заглибити його сильніше, ніж на 15-20 см досить складно, а тому він чудово підійде для найменших глибин над травою. Кольорова лінійка досить широка, але я користуюся лише двома кольорами. Синя спинка, сріблясті боки й біле черевце. У другого такого самого воблера чорна спинка. Хоча різниці в ефективності першого і другого я не помітив. Але душа лежить саме до другого. Можливо, тому, що він з'явився першим і на нього найбільше риби виловлено.

Другим і найцікавішим вважаю EVER GREEN Crazy Cradle rat-a-tat. У перекладі – «божевільна колиска». Найулюбленіший і найуловистіший серед усіх «японців», який досить рідко зустрічається. Це класичний «кренк» із мінімальним заглибленням чорного з коричневими смугами кольору. У нього, напевно, найідеальніше проведення над донною рослинністю під поверхнею води. Цей кругленький карапуз дуже уловистий на щуку й окуня не тільки завдяки забарвленню і власній грі, але й запроваджених у створення моделі сучасних технологій. Він має систему звукового ефекту різних частот, а також спеціальну приваблювальну вібрацію завдяки встановленим у нього вольфрамовим кулькам, розміщеним у спеціальних тунелях усередині тіла приманки. Проведення, що застосовується до цієї моделі, - це твічинг, рівномірне проведення, всі можливі паузи і прискорення, а також проведення у стилі «стоп енд гоу». Ще однією особливістю цього воблера є можливість прикріпити до його тіла твістер – є спеціальна застібка, що додає йому ще більшої помітності над водною рослинністю. Дуже швидко спливає і шумний. Мій «діагноз» – відмінний пошуковий варіант на щуку на жабівниках і деснянських старицях.

Третім воблером хочу назвати солодку парочку кренків від Strike Pro Chubby Crank. Це типовий підповерхневий кренк, такий собі товстун із лопатою під прямим кутом і під 90 градусів, вагою 11,5 г, завдовжки 60 мм. Пофарбований він дуже добротно, без гламуру, фарба на вигляд досить стійка до щучих зубів (випробування засвідчили, що більш ніж). Заводські гачки міняю відразу, не дуже якісні. На всіх воблерах, що були в мене раніше, і двох, що є, дірок, сколів не виявлено, нічого не проклеював. Горизонт проведення 10-30 см, приблизно так і є, заглиблюється без ривка. Колір у одного воблера кислотний, другий натуральний. Який колір більш уловистий – напевно, кислотник, але, найімовірніше, саме тому, що частіше його ставлю. Адже, по суті, щука атакує приманку знизу вгору і на тлі світлого неба вони всі здаються темними. Тобто красу поверхневої приманки радше визначає рибалка.

Є ще в арсеналі багато інших моделей, але про найулюбленіші й найуловистіші розповів. Та й навряд чи потрібно брати на риболовлю велику кількість воблерів. Особисто мені цих п'яти цілком вистачає, щоб не залишитися без щуки й було чим експериментувати. Адже коли із собою в сумці сотня воблерів, постійно напосідають думки, що потрібно саме той спробувати, інакше не клюне. І починається перебір приманок у коробці, заміна однієї на іншу, і в підсумку пропускаємо час виходу щуки. Тому краще менше, але краще. Хоча... кожному своє. Головне, одержати задоволення від риболовлі, ну і не залишитися без риби.