Полювання на великого карася

Ігор Ткач

Вересень, 2019 рік

 

Карася можна зустріти як у швидкоплинних річках і великих проточних озерах, так і в заболочених мілких водоймах та невеликих ставках. Я впевнений, із цієї широко відомої риби починав свою рибальську кар’єру кожен рибалка. Однак попри всю привабливість і, на перший погляд, простоту карасевої риболовлі, процес лову не обіцяє бути легким.

Останніми роками для полювання на карася я відвідую стариці Десни та простори Київського водосховища (лівий його бік). У цих місцях є всі умови, щоб половити чималого карася (я маю на увазі карася вагою від 150 г), а також є шанс упіймати і трофейний екземпляр. На деснянських старицях можна ловити як із берега, так і з човна, а от на морі – тільки з човна. Щоб уберегти себе від невдачі, треба знайти й підгодувати як мінімум два-три перспективні місця, де буде відбуватися майбутня риболовля. Практична ловля вже не раз засвідчувала, що не всі на перший погляд перспективні місця добре працюють по карасю. Карась любить заболочені водойми з мулистим дном. Комфортно він почувається серед водоростей, де без проблем знаходить собі їжу й захист від ворогів. Це риба невибаглива й витривала, яка може виживати в будь-яких некомфортних для інших видів риб умовах.

Одним із важливих аспектів під час вибору місця для майбутньої риболовлі є глибина в точці лову. Найоптимальніша – від метра до півтора. Звісно, карась непогано ловиться й на меншій глибині, але під час виважування чималого екземпляра шум та фонтани бризок суттєво збільшують час очікування наступного клювання. Значно глибші ділянки, два і більше метрів, для карася не привабливі. Мабуть, найбільше він полюбляє «вікна» серед водяної рослинності й ряски, проте не більш ніж метр у діаметрі, оскільки карась сторожко ставиться до широких відкритих ділянок. Якщо знайти вікон не вдається, можна їх зробити, розчистивши місце власноруч. Також успішно можна ловити попід стіною рогози, на кордоні між водяними заростями й чистої води.

Клювання карася не завжди стабільне й залежить від багатьох факторів. На клювання сильно впливає щонайменша зміна атмосферного тиску й погодні умови. У зв’язку із цим не раз повертався додому порожнім. У разі різкого похолодання й під час підвищення температури клювання суттєво погіршується. Але починає він краще клювати в теплі похмурі дні з невеликим дощем. Прийнятним для клювання буває легкий південний або південно-західний вітерець.

Карась належить до теплолюбних риб і становить інтерес для мене переважно в теплі періоди року. Цей час вважається найстабільнішим для лову карася. Незважаючи на те, що в теплу пору у водоймах є достатня кількість корму, упіймати карася все одно простіше.

У нашій місцевості основний період нересту карася припадає на початок травня. Нереститься карась від трьох днів до тижня, усе залежить від погоди та водойми. Потім певний час він хворіє, і якщо буде ловитися, то лише невеликий або ж той, який раніше віднерестився. Тому розпочинаю ловлю із другої половини травня. Початок лову карася в мене прив’язаний до цвітіння калини. Остаточно завершую ловлю в першій половині вересня, іноді наприкінці вересня. Від цього часу водяна рослинність частково осідає, вода холоне, і карась переміщається на глибину.

У теплий період клювання карася характеризується стабільністю зранку та ввечері, коли спадає денна спека. Зранку він добре ловиться зі світанку й до дев’ятої-десятої години, потім із сімнадцятої й до настання темряви. Найбільші екземпляри частіше чіпляються на гачок зранку до сходу сонця й увечері після його заходу, до темряви.

У ловлі карася я віддаю перевагу поплавцевій снасті із глухою оснасткою. Це найпростіша й доступна снасть, яка застосовується вже протягом багатьох століть. Саме вона дає можливість напряму й повною мірою відчути всю красу боротьби з рибою. Поплавок має бути надлегким та чутливим. Я користуюсь поплавцями з гусячого пера вантажопідйомністю 1-1,5 г. Він відповідає всім необхідним вимогам для лову обережної великої риби. Головне, правильно його навантажити. Гарна робота поплавцевої снасті залежить від правильного навантаження, яке залишає на поверхні води тільки робочу частину поплавця. Основна волосінь 0,25-0,3 мм, повідець 0,16-0,22 мм. Гачок 6-8 номеру за міжнародною класифікацією. У мене непогано себе показали японські гачки Gamakatsu, серія F22. Повідець тільки один, адже ловимо у складних умовах серед водяних заростей.

Насадкою, як правило, є гнойовий, а іноді земляний черв’як. Це універсальна насадка, яка карасю дуже смакує. Якщо черв’як не працює, можна використовувати опариш, перловку, хліб, запарений горох, манку, тісто з додаванням «домашньої» пахучої олії. Оскільки карась дуже вибаглива риба і часто змінює свої смаки, краще брати із собою кілька видів насадок і практично визначати, на яку він бере краще. Помічено, що в деяких водоймах карась може ловитися суто на якусь одну насадку, ігноруючи всі інші. Примхи цієї риби іноді нелегко розгадати навіть досвідченому рибалці. Я навіть не беруся цього пояснювати.

Місця лову карася необхідно обов’язково підгодовувати. В ролі підгодівельної суміші можна використовувати щось ароматне, але не досить ситне, щоб не перегодувати риби. Маючи гарний нюх, карась легко знаходить приготовлений стіл, який видає апетитний для нього аромат. Для цього підійдуть як готові магазинні суміші, так і власноруч приготовлені: горохова, пшоняна або пшенична каша. Іноді на допомогу приходять макуха та гранульований комбікорм. Гарно допомагає додавання до власноруч приготовлених каш перемеленого насіння коноплі або соняшника. Можна використовувати магазинні суміші як добавки до домашніх, що робить підгодівельну суміш ще ефективнішою. У кожного рибалки зазвичай свій оригінальний рецепт приготування суміші та, як правило, найуловистіший.

Зважаючи, що, окрім карася, у водоймах живе й інша риба, варто віддавати перевагу великим фракціям у підгодівельній суміші. Вони дадуть змогу віднадити дріб’язок і утримуватимуть великого карася в точці лову. Звичайна норма для підгодовування в одному місці – три-чотири щільно зім’яті кульки розміром із куряче яйце. Потім, під час риболовлі, можна буде догодовувати.

Риболовлю варто розпочинати за три-чотири години після стартової підгодівлі. Довго затримуватися на одному місці за відсутності клювання не варто. У разі, якщо після півгодинного очікування після початку лову клювань карася немає, потрібно переміститися на інше місце. А сюди можна буде повернутися пізніше.

Якщо ми говоримо про великого карася, то його обов’язково потрібно ловити із дна. Клювання карася добре помітне й чітко виражене. Поплавок, злегка погойдуючись і кілька разів просівши, починає лягати на бік. А може піти під воду чи вбік. У цей момент треба підсікати. Підсікання має бути коротким і не дуже сильним. Великий карась під час виважування досить упертий. Якщо у вас делікатна оснастка з тонкої волосіні, з виважуванням не потрібно поспішати. Підводити карася треба обережно, не послаблюючи натягу волосіні. Великі екземпляри карасевої братії краще брати з води за допомогою підсаки.

Ловіння карася на поплавцеву вудку – цікаве й видовищне заняття. Думаю, жоден рибалка не залишиться байдужим до процесу лову, коли побачить, як поплавець різко сховається під водою або просто піде вбік. Саме за допомогою поплавцевої снасті можна відчути всю красу карасевої риболовлі.