Запитували – відповідаємо. Рушниця фірми Wilhelm Collath

В*ячеслав Артеменко

Березень, 2020 рік

Уже кілька років є передплатником «ПтР», але ще не зустрічав опису рушниці, яка в нашій родині з 1953 року. Рушниця 12 калібру, патронник 65 мм, стволи завдовжки 730 мм, на виході обидва стволи 17 мм. Також додаю фото різних її частин із клеймами.

Дякую нашому читачеві за запитання, давно хотів розповісти про цю фірму. Вільгельм Коллат (1838-1906) родом із Померанії. Ремеслу зброяра навчався в Кольберзі (Колобжег, Польща). Навчання завершив у 1858 р. Рік «мандрів», обов’язковий для підмайстра, провів у Данцигу (Гданськ, Польща). У 1859 р. Коллат став працювати з Тешнером у Франкфурті. Фірму Георга Тешнера було засновано в 1838 р. Коллат почав у ній із посади помічника, потім його було призначено майстром у магазині і нарешті - керівником виробництва і партнером.

Спочатку в майстерні працювало 12 осіб, але підприємство швидко розширювалося. Новий завод побудували на Crossener Str. 27. У 1870 р. Вільгельм Коллат став співвласником фірми, того самого року він вступив у цех (гільдію) зброярів у Франкфурті. Після смерті Тешнера в 1875 році Коллат став єдиним власником компанії. Успішний розвиток тривав.

У 1881-1899 рр. Коллат отримав 8 патентів, зокрема на важіль відпирання під ців’ям, з'єднаний з ексцентриковим затвором, який змусив стволи притискатися до щитка колодки. Додатково стволи могли насуватися на виступи на щитку колодки (нім. Kammerverschluss). Для міцнішого з'єднання в дорогих рушницях використовували муфту-моноблок із цільним гаком.

До 1904 р. компанія виробляла приблизно 1000 од. зброї на рік. Після смерті батька (1906 р.) сини Пауль і Франц очолили фірму. Тоді на ній працювало вже понад 100 співробітників. Було побудовано нове патронне виробництво, на якому, зокрема, виробляли кулі зі свинцевого сплаву в мідно-нікелевій оболонці під фірмові набої, що й дало початок торговій марці Tesco (Teschner і Collath).

У війну 1914-1918 рр. підприємство виробляло сигнальні пістолети і кронштейни для оптичних прицілів (модель «Теско» 1913 р.). Після війни чисельність зайнятих на виробництві впала зі 120 до 5 осіб. У 1920 рр. фірма мала назву G. Teschner & Co, зброю, наприклад бокфлінти, все ще виробляли. Фактично випробувальна станція у Франкфурті відстрілювала тільки рушниці «Теско», щит цієї станції ми бачимо серед клейм. Діяльність підприємства тривала до 1945 р.

Тешнер і Коллат набули популярності завдяки своїм рушницям із короткими змінними голками. Таке рішення, зі зміною голок на ударники, давало змогу використовувати одну й ту саму рушницю для стрільби як сучасними набоями центрального бою, так і ще поширеними в німецьких землях голчастими набоями. Для кінця 1850-го – початку 1860 рр. це була дуже сучасна зброя, власне, з неї і почалася успішна діяльність фірми. Перша рушниця Тешнера з'явилася ще в 1858 р. Надалі Коллат використовував потужні пластинчасті пружини із внутрішніми курками, створивши успішний замок типу «блітц».

У фірмовій зброї використовували і спеціальні набої, створені в 1860 рр. Гільза такого набою мала металеве денце, капсюльний склад було надіто зсередини, як у голчастому набої. Паперові стінки гільзи тонші, ніж у звичайних набоях Шнейдера-Дау, тому діаметр патронників менший. Калібр позначали номером: від 0 до 8, калібр №1 загалом відповідав 12-му, а №4 – 16-му.

Розвитком цієї конструкції є рушниця, яка належить нашому читачеві. Номер вашої рушниці 22331. Коли її могли виготовити? У 1914 р. фірма мала назву «Георг Тешнер і компанія. Сини Вільгельма Коллата». Тоді вже використовували торгову марку Tesco. Її ми бачимо і на стволах вашої рушниці. Трійник із маркуванням W. Collath Ѕоһпе, Frankfurt a.d. Oder і TESCO з номером 21582 має клеймо проби нітропорохом (орел і Nitro на стволах зовні, введено після 1912 р.). Тобто можна припустити, що їх, як і вашу, зробили між 1912-1914 рр. Період між 1892 р. (№5 ХХХ) і 1914 р. (№22 ХХХ) вважається найпродуктивнішим для цієї фірми.

Судячи з тих фото, що ви надіслали, це рушниця у простому – базовому – виконанні: зі стволами литої круппівської сталі (1а, вона ж - Прима), гравірування – окантовуванням, проба бездимним порохом (на фото стволів у ділянці патронника, де дарчий напис, я його не знайшов, див. фото клейм рушниці №21582), лівий ствол – чок, ложа з пістолетною рукояткою. За каталогом 1914 р. таку рушницю пропонували за 165 марок. Калібр вашої рушниці вказано на ців’ї як С. 12. Тобто не під номерні, фірмові, набої, а під стандартні. Калібр на стволах вибито 12 біля U під короною (клеймо перевірки, пов'язане із клеймом проби). Довжина патронників, як ви вказали, – 65 мм. Виготовлення обох стволів із чоками (у вашій рушниці – 17 мм, див. клейма W під короною) було можливим за націнку 5 марок. Додаткове запирання насуванням стволів на казенники колодки обходилося ще в 10 марок. На жаль, фото колодки ви не вислали, я не знаю, чи є воно у вашій рушниці.

Для наших читачів, не знайомих із рушницями Тешнера-Коллата, додам, що характерний «метелик» на хвостовику колодки є запобіжником.