Вибираємо колір приманки

Павло Старий

Березень, 2020 рік

Якщо провести опитування серед професіоналів, який колір приманки для лову судака вони вибирають і чому – буде точно стільки варіантів, скількох людей ви запитаєте. Звісно, у чомусь вони будуть сходитися, але в половині випадків точно ні. Тому не варто так уже категорично вірити в якийсь певний колір, а краще мати кілька десятків приманок у різній колірній гаммі і за допомогою експериментів визначити, на який колір зараз хоче реагувати судак, а на який ні. Це зробити нескладно, головне, чітко розуміти, як і коли змінювати колір приманки. Саме практична ловля й експерименти допоможуть краще зрозуміти, як і коли вибирати найефективнішу приманку і яке дійсно важливе значення в цьому виборі має її забарвлення.

Судячи з колірного розмаїття приманок у ящику зі снастями практично будь-якого рибалки, забарвлення посідає одне з чільних місць серед пріоритетів. Якщо колір дійсно не працює, як вважають деякі рибалки, то можна викинути всі ваші різнокольорові джигові приманки і залишити собі тільки чорні або білі. Але правда полягає в тому, що деякі рибалки дійсно не надають особливого значення кольору приманок, хоча бувають ситуації, коли забарвлення стає головним чинником в ловлі судака.

Колір приманок завжди потрібно враховувати під час планування ловлі. Перший визначальний фактор під час вибору кольору – стан води. Якщо вона прозора, потрібно вибирати природні забарвлення. Наприклад, силіконові приманки для джига можуть мати зеленуваті відтінки в поєднанні із сірим, як більшість пошукових. Для лову в чистій воді застосовують чорні та сріблясті кольори і сріблясті або сині пелюстки на обертових блешнях. Якщо вода каламутна, як на весняній річці, насамперед краще використовувати помаранчеві й кислотні приманки. Адже в більшості місць, де ми ловимо, вода досить чиста, але не зовсім прозора. А восени, коли вода стає прозорішою, важливим фактором під час вибору кольору стає схожість приманки з кормової рибою. Тоді потрібно більше уваги приділяти забарвленню «під окуня» або, якщо судак годується «білою» рибою, вибирати природні кольори приманок. Головне – більше експериментувати. Не варто вирішувати за судака, що він має їсти. Коли судак виявить свої колірні уподобання, він сам дасть вам сигнал, але для цього ви повинні надати йому досить великий вибір приманок, намагаючись зрозуміти, що саме хижакові до вподоби. Потрібно закинути у воду якомога більше приманок. Використовуйте більше різних забарвлень і частіше міняйте їх. Не робіть більш ніж десять закидів без зміни приманки, пробуйте спектр різних кольорів, тому що ніколи не знаєш, який із них сподобається судаку в конкретному випадку.

Виробники багато працюють над тим, щоб їхні приманки мали більш привабливий вигляд. Деякі рибалки вважають, що ця привабливість більше спрямована на рибалок, ніж на рибу, хоча деколи, якщо диктують умови, ті ж скептики визнають важливість вибору забарвлення. Усі ці голографічні образи і металевий або кольоровий блиск силіконових приманок, пелюсток вертушок, коливальних блешень і воблерів, без сумніву, привертають увагу рибалок, але риба все одно зробить свій вибір. Але чи є важливими колірні відтінки насправді, коли ми намагаємося змусити судака клюнути? Думаю, що так. Досить багато рибалок вважає забарвлення найважливішим фактором, що впливає на вибір найпродуктивнішої приманки.

Вибір кольору особливо важливий тоді, коли вода прозора переважно тому, що в цьому разі риба, переслідуючи жертву, більше послуговується зором, ніж іншими органами чуттів. Якщо вода каламутніє, у справу вступає бічна лінія, яка реєструє коливання, і тоді важливішою стає вібрація приманки. У прозорій воді судаки здатні бачити далі, тому варто більше уваги звертати на колір.

Іноді виникає ситуація, коли в їжі судака переважає молодь «білої» риби, але кращими забарвленнями на момент лову залишається червоне, під рака і навіть шартрез або яскраво-зелене, хоча кормових об'єктів із таким забарвленням у водоймі немає. Думаю, єдина причина такої поведінки хижака полягає в тому, що він розрізняє кольори не так, як людина. Мабуть, ми просто не змогли чітко визначити, як нашу приманку уявляє собі судак. Колір залишається важливим фактором у доборі приманок і в тому разі, коли ви намагаєтеся визначити, де можна використовувати те чи інше забарвлення. Деякі підстави для вибору знайти можна завжди. Але є і краща пропозиція: зупиніть свій вибір на силіконовій приманці або воблері певної моделі, спробуйте випробувати такі приманки всіх забарвлень, які у вас знайдуться. І не варто дивуватися тому, що в такому випадку ви зловите більше риби. Адже судак в цьому разі сам вибере те, що йому цікаво.

Хоча принципу «схожість із природним прототипом» дотримуються майже всі рибалки, кожен, думаю, погодиться, що під час вибору кольору для джигових силіконових приманок, коливальних блешень або воблерів він не буде універсальним. Іноді схожість із прототипом узагалі не працює, і рибі припадають до смаку абсолютно незвичайні забарвлення, що не мають жодної схожості з наявними у природі. Так можна виділити віброхвіст або твістер у кольорі «бузок», він знайомий абсолютно всім рибалкам, на нього чудово клює судак, але якщо порівняти його з будь-якою рибою – у природному середовищі немає таких забарвлень. Принаймні скільки я не перебирав риб, так і не знайшов схожої за кольором. Або візьмімо колір кислотника «яскраво-зелений». Особливо в каламутній воді і в осінній час – одне з найкращих забарвлень для лову судака, але у природі теж немає рибки з таким забарвленням. Або ж «морквина» - абсолютно яскравий і незвичайний колір, а іноді судак активно клює тільки на нього.

Обговорюючи можливості використання таких колірних варіантів, потрібно виробити власний підхід до вибору забарвлення приманки, яка гармонує або, навпаки, не має нічого спільного з навколишнім середовищем. Під час лову потрібно пробувати ставити різноманітні приманки в різних кольорах. Якщо ви впевнені, що риба справді активна, то краще для початку вибрати приманки природного забарвлення. Але коли концентрація кормової риби висока, на екрані ехолота досить багато білої риби, то в такій ситуації частіше можна отримати клювання на те, що не має вигляду основної кормової риби й виходить за межі звичного. Судак, звичайно, може звернути увагу й на воблер або силікон природного забарвлення, але, найімовірніше, вирішить узяти дивну на вигляд приманку, що з’явилася випадково і зовсім не схожа на кормову рибу. Можливо, він робить це з елементарної цікавості, а можливо, й інші чинники мають на це вплив.

Для пошуку найуловистіших кольорів я використовую один досить дієвий спосіб, який дає змогу визначити колірні пристрасті судака в будь-якій конкретній ситуації. Якщо вода прозора, а основна кормова риба – окунь, використовуйте колір шартрез або під окуня. Якщо вода каламутна, а кормом є біла риба, використовуйте білий і кислотний колір, а також воблери з голографічними наклейками. Частіше змінюйте приманки і зрештою ви знайдете ту, яка працюватиме краще за інші в цьому місці. Це найлегший, на мою думку, спосіб. Адже змінювати приманку після кожних п'яти проведень на інший колір, форму або розмір набагато простіше, ніж упиратися в один колір, намагаючись по-різному анімувати приманку. А коли отримали клювання і змогли підняти рибу до човна, можна експериментувати з розмірами приманки й відтінками кольору, на який клюнув судак. Тому якщо ви регулярно їздите на кілька водойм, зможете на практиці дібрати кольори приманок, на які клює саме там і в той час, коли ви ловите.

Що стосується видів приманок, то можна визначити приблизний колірний складник, на які кольори клює краще. Якщо це обертові блешні, то краще вибирати природний колір пелюстки або латунь. Ці кольори найчастіше приваблюють судака в обертових пелюстках. Найімовірніше, швидкі блешні у природному кольорі нагадують хижакові кормову рибу.

 Силіконові приманки - це основні приманки для лову судака джигом, і колір такої приманки може бути визначальним фактором для успішної риболовлі. Останнім часом часто доводиться використовувати двоколірні приманки, і я майже завжди починаю ловити на комбінацію зеленого з кольором шартрез або темний фіолет. Також використовую кислотну приманку як пошуковий інструмент і помаранчеву з білим. Якщо судак активний, він обов'язково клюне на приманку одного із цих двох забарвлень. Після того як першу рибу спіймано, можна й далі ловити з тим самим кольором або ж почати експериментувати з кольором.

 Воблери - тут усе навпаки. Якщо ви ловите закидом, то доведеться добирати колір приманки, змінюючи воблери один за іншим, але починати потрібно з природних кольорів, оскільки вони є найцікавішими для судака. Але якщо ви ловите тролінгом і є можливість запустити кілька приманок, то всі вони мають бути різних забарвлень, щоб дотримувалося правило «від темного до світлого». Уподобання судака змінюються з огляду на хмарність, напрямок вітру і глибину лову. Продовжуйте експериментувати доти, доки судак не відреагує на певне забарвлення воблера, і найчастіше далі, якщо не зміниться освітленість, клювати буде саме на той колір.