Чули дзвін, та не знають де він

Володимир Нижник

Квітень, 2020 рік

Сьогодні проблема захисту тварин різними політиканами, популістами і псевдоекологами в Україні така збочена, вивернута і доведена до крайнього ступеня абсурду, що останні чотири законопроєкти від так званих зоозахисників матимуть результатом (у разі їх ухвалення) абсолютно зворотний ефект. До того ж катастрофічний для фауни щодо більшості видів диких тварин.

Беру Червону книгу України, переглядаю види тварин, які потребують захисту і вживання заходів для підтримки їх чисельності. Беру законопроєкти від зоозахисників і не знаходжу практично жодних посилань для захисту або поліпшення життя тих самих червонокнижних тварин, хіба що збільшення штрафів. Невже вовки, лисиці, бродячі собаки й кішки, тим більше – сірі ворони, у нас у країні є тваринами, які найбільше потребують захисту? За яким принципом або системою, за якими ознаками або експертними висновками самозвані зоозахисники кидаються захищати ті чи інші види? Я особисто в їхніх законопроєктах і виступах таких принципів і близько не виявив. Не можуть похвалитися їхні законопроєкти й ідеями захисту мисливських видів, не кажучи вже про піднімання з колін мисливської галузі, насамперед – єгерської служби, як найголовнішої служби зоозахисту. Не бачу сенсу любителям бродячих собак зі сторінок мисливського видання роз'яснювати основні принципи й систему зоозахисту в Україні, а от із деякими фахівцями з наших лісо-еколого-мисливствознавчих лав – «знавцями» проблем галузі, вважаю необхідним подискутувати. І привід для цього є – черговий пустопорожній (у сфері боротьби із браконьєрством, незаконним полюванням) законопроєкт від депутата ВР Бондаренка «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання і попередження (запобігання) незаконному полюванню».

Так, з одного боку, відчувається, що до законопроєкту доклали руку наші люди – у ньому є здорові думки (але ніяк не пропозиції), насамперед щодо стабільної та однакової для всіх користувачів плати за мисливські угіддя, а головне, куди платити – у місцеві бюджети. Хоча й у цьому питанні відчувається рука кабінетних фахівців. Наприклад, у згаданому законопроєкті пропонується стягувати плату за угіддя за такими розцінками за 1 га: лісових угідь – 1,70 грн, польових – 1,36 грн, водно-болотних – 0,86 грн. Тобто, на думку фахівців, які готували ці тарифи, водно-болотні угіддя найдешевші і найнерентабельніші. Помиляєтеся! Саме водно-болотні, а точніше дичина, на яку проводитимуть полювання, найбільш маловитратний напрям у мисливському господарстві. Саме лісові угіддя, а точніше дичина, яку ви там хочете мати, - олені, кабани і косулі - потребують колосальних фінансових, технічних та людських витрат на відтворення та охорону. І навіть польові угіддя, а точніше – зайці, фазани, куріпки, потребують певної біотехнії й обов'язково гарної охорони від браконьєрів, насамперед фарників, і постійної боротьби з хижаками. А водно-болотні угіддя з качками і лисухами майже самоврегульовані. Так, трохи стріляй там сірих ворон, трохи ганяй мисливців без відстрільних карток і любителів стріляти з моторних човнів, а переважно сиди собі на березі і торгуй сезонками на пернату дичину.

А чи багато можна заробити і з яких угідь? Усе залежить від щільності дичини на тисячу га. Скільки дичини сьогодні добувають з 1 тис. га польових угідь, наприклад, середньої смуги й півночі України? Абсолютна дурниця. Зайців – до 10-15 голів, ще трохи куріпок, голубів, перепелів... І скільки карток можна реалізувати на таку кількість дичини? А скільки водоплавної пернатої дичини відстрілюється з 1 тис. га водно-болотних? Незрівнянно більше, особливо, якщо по цих водоймах іде перелітна північна качка. Ви зазначите, що наші мисливці не дуже балувані, готові блукати і порожніми угіддями заради одного віртуального зайця. Згоден. Але скільки мисливців можна прийняти одноразово на 1 тис. га польових угідь з огляду на те, що один мисливець проходить за день до 15-20 км. НУ польові угіддя площею приблизно 10 тис. га мисливське господарство може запхати на день не більше 20-30 мисливців (до трьох колективів по 10 осіб), водночас за 5-8 мисливських днів такі угіддя стануть напівпустелею. Для порівняння, на відкриття полювання по качці у Вищедубечанському мисливському господарстві УТМР на площі 10 тис. га ми приймали на день до 500 мисливців, дві третини з яких були із сезонними картками, а у звичайні дні приймали легко до 70 осіб. І так три місяці (до 40 мисливських днів)!

Про що йдеться? Якщо вже ми ми на професійному рівні порушуємо питання про наведення порядку у фінансовому складнику мисливської галузі, а конкретно – платі за угіддя, як додатковому економічному чиннику підвищення рівня охорони угідь, ми повинні цю плату визначати адекватно до рентабельності угідь. Я не випадково відволікся на фінанси, саме з них усе починається в мисливській галузі.

Ну а що ж пропонує депутат Бондаренко, а точніше – специ, які написали законопроєкт, у сфері практичної боротьби з незаконним полюванням? Як завжди – примітивщина й навіть гірше. Нічого розумнішого не придумали, як дописати нулі до розмірів штрафів, заборонити тепловізори й нічні лампи, передерти дурниці зі старих законодавчих актів і давати тюремні строки за полювання на червонокнижних або полювання на територіях природно-заповідного фонду! Звертаю вашу увагу, не за добування червонокнижних лосів або ведмедів, не за добування тварин на територіях ПЗФ, а лише за полювання (тільки за саму спробу) на територіях ПЗФ або за спробу полювання на червонокнижних звірів, птахів чи інші види тваринного світу, тобто, зокрема, на червонокнижних метеликів. Нагадую, що стосується поняття полювання: полювання – дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстрілювання, відловлювання) мисливських тварин, які перебувають у стані природної волі... Слава Богу, за вистежування червонокнижних метеликів нам три роки не присудять, вони не мисливські види, а ось за випадково збиту в сутінках на качиному полюванні сіру качку, червонодзьобої черні, черні білоокої або креха середнього, яких у польоті не всякий мисливствознавець відрізняє від дозволених до відстрілу качок, ви дістанете якщо не три роки в'язниці, то як мінімум штраф 5100-6800 грн, плюс оплату збитків і обов'язкову конфіскацію вашої рушниці, яка може коштувати і 10, і 50 тис. грн. І це за ненавмисне відстрілювання нехай навіть і червонокнижного птаха. Ось де поле для корупції суддів!

А ось вам ще одна «радість» від Бондаренка. Оцініть, яка лазівка для браконьєрів-єгерів, поліцейських, рибінспекторів, лісників та інших уповноважених, цитую ст. 12 (жирним виділено ноу-хау від Бондаренка): «До полювання прирівнюється: перебування осіб (крім осіб, уповноважених здійснювати охорону мисливських угідь, та інших уповноважених осіб у випадках, передбачених законом) у межах мисливських угідь, зокрема на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування) з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або із собаками мисливських порід, чи ловчими звірами і птахами, або із продукцією полювання...»

Прокоментую. Ну добре, єгері, лісники, поліцейські й рибінспектори мають право їздити угіддями з вогнепальною зброєю, робота в них небезпечна, але навіщо всім перерахованим категоріям дозволяти возити по мисливських угіддях м'ясо диких тварин, мисливських собак, капкани та інше? Уявіть собі класичний випадок: під час рейду мисливськими угіддями на березі річки зупиняємо рибінспектора, а в нього капкани й бобер у човні, рибінспектор при виконанні. Запитання – звідки? Відповідь: не моє, за всіма ознаками – браконьєрське, я помітив під берегом і зняв. Ще простіший випадок, зупиняємо лісників, у них у машині зброя й козуля. Лісники належать до «лісової охорони», мають право перебувати в лісі з вогнепальною зброєю. Гаразд, зброю – можна, а продукція полювання – козуля?! Якщо за чинним нині законом ця козуля давала можливість кваліфікувати їхні дії як полювання (до полювання прирівнюється), то через «доброту» Бондаренка така історія не буде класифікуватися, як незаконне полювання, всього лише безневинне незаконне перевезення. І як такі дії накажете карати? Читаю ст. 248 Кримінального кодексу «незаконне полювання». Не підходить. Ст. 249 КК «незаконне зайняття рибним, звіриними чи іншим водним добутливим промислом». Не натягнути. Ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення «порушення правил використання тваринного світу». Начебто підходить, але читаю далі: «Порушення правил полювання...» Та не буде це визнаватися полюванням, а лише неправильно оформлене перевезення продукції полювання уповноваженими особами (без відповідних документів)! Ну, а якщо єгері будуть м'ясо без документів возити, тут уже взагалі не причепишся.

Ви думаєте, що ми не ловили в мисливських угіддях поліцейських зі зброєю? Та скільки хочеш! Ось і виходить, за випадково збиту червонокнижку качку мисливцеві світить величезний штраф, такі самі збитки й конфіскація рушниці. А до єгеря, який перевозить оленя без жодних документів, незрозуміло за що, за яким законом, за якою статтею і причепитися.

Читаємо далі законопроєкт Бондаренка, ст. 20 «заборони щодо здійснення полювання», жирним виділено текст законопроєкту: «пункт 4) полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами, а саме: оптико-електронних приладів для візуалізації температурного поля й вимірювання температури (тепловізуальних приладів) і приладів нічного бачення (крім осіб, уповноважених здійснювати охорону мисливських угідь)».

Ось тобі й маєш, знову ті самі граблі! Звичайній людині полювати з тепловізором заборонено, покарання (навіть без добування дикої тварини) за ст. 248 КК, штраф 5100-6800 із конфіскацією і зброї, і тепловізора, а єгерю – полюй собі з тепловізором, скільки заманеться. Якщо ви, специ, хотіли дозволити єгерській службі застосовувати тепловізори для охорони угідь, обліків дичини, проведення депопуляції хворих на АЧС кабанів або навіть для відстрілювання хижаків і бродячих тварин, що я особисто підтримую двома руками, то й тулили б свої ідеї у відповідні статті закону, але ніяк не у статтю 20.

Щоб до вас дійшло, ось вам класичний приклад. Спільний рейд з екоінспекцією, вечоріє, чуємо постріл. Під'їжджаємо до вежі, біля неї лежить кабан, на вежі двоє – єгер цього мисливського господарства і сторонній. Карабін із тепловізором у руках єгеря, але власник карабіна – присутній товариш, дозволи на нарізну зброю в обох є. Ліцензію оформлено на єгеря, як це частенько хімічать у багатьох господарствах. Запитання: хто добув кабана? Відповідь: єгер. Запитання: чому не зі своєї зброї, що робить на вежі стороння людина зі зброєю, якщо вона не полює? Відповідь: мій карабін несправний, попросив товариша, а закон вимагає його присутності, і що ми порушили? А дійсно – що вони порушили? Усе в межах правил.

Тож якщо ми хочемо заборонити полювання з тепловізорами, то його треба забороняти для всіх - і для мисливців, і для єгерів. Інша річ – дозволити єгерській службі використовувати тепловізори для робочих моментів: охорона угідь, спостереження й обліки дичини, відстрілювання селекційне, діагностичне, відстрілювання хворих, хижих і бродячих тварин, депопуляція.

Тему підвищення розміру штрафів та збитків за незаконне полювання й добування, як основний напрямок зниження рівня браконьєрства, не бачу сенсу обговорювати, із 2007 року писано й переписано мною статей (приблизно 10) щодо цього примітивного й тупикового напряму. Можна просто з ними ознайомитися. Ось деякі: «Браконьєра на переляк не візьмеш» «ПтР» №7, 2015, «Адекватне покарання за браконьєрство», №11, 2018.

І наостанок ось вам, шановні читачі, для сміху з того ж законопроєкту Бондаренка, навіть сама назва ст. 249 КК «незаконне зайняття рибним, звіровим або іншим водним добутливим промислом». Якщо я неправильно переклав, спробуйте це зробити самі, але уважно. Отже, які дії можна кваліфікувати як незаконний звіровой промисел? Уточню це просте питання – за якою статтею КК або КУпАП треба кваліфікувати незаконне відстрілювання п'яти лебедів або 20 фазанів із подальшим їх продажем у ресторан (птахи не підпадають під звірову категорію – ред.), чи потрапляє таке діяння під ст. 249 КК?

Я ще можу зрозуміти, коли пвсевдозоозахисники готують антимисливські  антиприродні законопроєкти, але коли таку напівкорисну бурду готують специ з наших лав і оголошують її найпередовішими для галузі ідеями, які дадуть позитивний ефект ледь не завтра зранку...