Вісті із законодавчого фронту

О. Булатович

Квітень, 2020 рік

Полювання досить поширене хобі серед українців, проте навколо нього є багато міфів. Дехто вважає, що мисливці лише знищують природу, а для когось мисливець та браконьєр – тотожні. Такі хибні думки можна почути навіть від народних депутатів ВР, які нещодавно запропонували низку законопроєктів, які в разі їх ухвалення зруйнують мисливську галузь. Мисливці також пропонують зміни до законодавства та збираються не допустити ухвалення шкідливих законодавчих ініціатив. Про всі ці перипетії навколо мисливства в інтерв’ю розповів доктор сільськогосподарських наук за спеціальністю «екологія» Василь Новицький.

- Розкажіть про антимисливські законопроєкти, що зараз подані та розглядаються у ВР. Як вони вплинуть на мисливську галузь України?

На сьогодні подано чотири таких законопроєкти. Два з них ухвалені в першому читанні, два зареєстровані.

Законопроєкт №0870 перейшов ще з попереднього скликання ВР – він стосується заборони використання свинцевого шроту у водоохоронних зонах. Але вони не виділені в натурі, і за цим законом можна буде заборонити будь-яке полювання на качку зі свинцевим шротом. Але ж металева форма свинцю, за даними ЄС, займає лише частку відсотку від забруднення свинцем довкілля, основне – це вихлопні гази та заводські стоки. Але зоозахисники борються чомусь лише зі шротом.

У цьому законопроєкті також порушується питання занесення вовка в охоронювані види за вимогами Бернської конвенції, хоча вона у нас ухвалена із застереженнями якраз щодо цього виду. Тож вовк в Україні стане умовно червонокнижним видом.

Перше читання пройшов законопроєкт №2351, який стосується багатьох сфер – і мисливців, і лісівників, і навіть тваринників. Цим законопроєктом передбачається, якщо по-простому, що рішенням сільради можна заборонити полювання або лісокористування на певній території. За законопроєктом, якщо сільрада знаходить реліктовий для своєї території вид, у радіусі 500 м від цього виду можуть заборонити лісокористування та полювання. Радіус 500 метрів – це 75 га. Дві-три рослини, пару гнізд - і на території лісгоспу можна заборонити полювання й лісокористування.

Також цей законопроєкт вносить правки до закону про жорстоке поводження із тваринами, зокрема, ним забороняється позбавляти життя тварин до втрати свідомості. Таким чином він блокує роботу норкових ферм, птахофабрик, усіх забійних комбінатів.

Цей законопроєкт частково дублює інший, №2232, який забороняє регулювання чисельності бродячих котів і собак. Законопроєкт №2351 дозволяє комунальникам залишати бродячих котів та собак у містах і селах. Якщо раніше комунальники мали їх відловлювати, то зараз можна просто стерилізувати, кліпсувати та випустити назад в «ареал перебування».

- Але ж зараз по Києву теж бігають чіповані собаки.

Наскільки мені відомо, ці чіповані собаки стерилізовані благодійним фондом, а позначки повідомляють комунальникам, що ці собаки становлять найменшу загрозу у плані свого розмноження, але не агресивності. Але згідно із чинним законодавством про жорстоке поводження із тваринами, безпритульні собаки та коти мають бути відловлені та перебувати у спеціальних закладах для перетримки або у притулках.

Але це ще не все. Сумновідомий законопроєкт №2232 містить у собі три блоки. Зоозахисники прикриваються першим блоком – забороною станцій для притравлювання мисливських собак. На жаль, наші зоозахисники під час написання законів маніпулюють фактами. Наприклад, брехня, що в Європі немає контактного притравлювання. У ЄС воно є у Франції, Словенії та Словаччині. А законопроєкт №2232 забороняє навіть безконтактне притравлювання, яке є в кожній європейській країні, хоч воно й неефективне! Франція свого часу залишала контактне притравлювання, бо мала проблему з лисицями, і з ними треба боротися.

Другий його блок – повна заборона регуляції чисельності бродячих котів та собак у природних екосистемах. Але ж при цьому не пропонують жодної альтернативи! Є досвід Аргентини та Австралії з безконтрольного розповсюдження домашніх тварин, де бродячі собаки та коти знищили біорізноманіття. Польща має велику проблему, бо бродячі коти щороку вбивають сотні мільйонів диких тварин.

А в Угорщині чиновники відзвітували перед громадянами, що мисливці в маленькій Угорщині відстріляли, здається, 6,5 тис. бродячих собак.

Скільки в Україні бродячих котів та собак – достеменно невідомо. З іншого боку, це має бути досить динамічна й непередбачувана цифра, адже має два джерела виникнення – розмноження у природі та періодичне залишення тварин людьми. Мисливці не звітують про кількість відстріляних бродячих котів та собак. Є лише звіти єгерської служби, згідно з якими 6 тис. єгерів за останні роки відстрілювали приблизно 34-36 тис. бродячих котів і собак щороку Якщо ці дані екстраполювати на 350 тис. активних мисливців, отримаємо орієнтовно мільйон бродячих котів і собак. Мільйон – це лише на рік! А що буде, якщо їх перестануть відстрілювати? Це буде екологічна катастрофа. Епідемія сказу, загроза для населення, знищення біорізноманіття, зачистка території – від горобця до лелеки, від миші до лося.

Третій блок – обмеження добування шкідливих видів, таких як лисиця чи єнотоподібний собака, з 9 місяців на рік до 3 місяців. У підсумку в Україні може бути спалах захворюваності на сказ.

Четвертий законопроєкт, №2448, стосується переобліків тварин у мисливських господарствах на вимогу будь-якого громадянина України чи організації, яка має стосунок, згідно зі статутною діяльністю, до природоохорони чи екології. У 40-денний термін після проведення обліку представники громадської організації мають право приїхати в будь-яке мисливське господарство і провести переоблік. Але ж це нісенітниця, бо перерахувати на початку квітня тварин, котрих рахували в лютому, за відсутності снігового покриву буде неможливо.

Але це ще не все. За моїми даними, ще кілька схожих законопроєктів наразі на стадії розгляду та реєстрації.

Останні два законопроєкти авторства депутата Качури, який має високі рейтинги в колах юристів, підготовлені, на мою думку, досить безграмотно, особливо №2448. Таке відчуття, що ні юристи, ні фахівці їх і не читали.

- Законопроєкт про переоблік має якісь корупційні ризики?

Законопроєкт №2448 просто суперечить конституційним нормам. Його мали передати на експертизу до комітету із запобігання корупції, оскільки має прямі корупційні ризики.

Чому зоозахисники не хочуть прописати в законопроєктах, що беруть участь у обліках? Чому їм потрібні саме переобліки? Це дуже насторожує. Цей законопроєкт залишає більше питань, ніж слів у ньому. Серед його авторів, здається, четверо громадських активістів і троє вчених, які працюють в об'єктах природно-заповідного фонду (до речі, у ПЗФ України обліків узагалі ніхто не контролює, і їх як правило і не проводять), водночас немає жодного спеціаліста з мисливського господарства. Автори плутаються в термінології, в пояснювальній записці пишуть про облік мисливських тварин, а в законі – облік видів мисливських тварин.

Більшість обліків четвероногих проводиться методом суцільного прогону. Для цього треба зо два десятки фахових обліковців та стільки ж загоничів. А в законопроєкті пишуть, що вони можуть проводити переоблік навіть утрьох. Як можна після сорока людей утрьох провести переоблік? Це буде інша методика, але хіба можна результати за різними методиками між собою порівнювати?

Чиїм коштом проводити переоблік? Сьогодні облік проводиться коштом мисливського господарства. Хто буде фінансувати бажання громадянина чи ГО повторити облік? Якщо сам цей громадянин, питання немає, хай відшкодовує. Жоден користувач не погодиться на такий переоблік. А троє людей походять по лісу на підборах і скажуть, що нічого з того, що в акті первинного обліку вказано, вони не побачили, і складуть інший акт, який навіть не зобов'язані погодити з користувачем.

- А яку вагу буде мати цей акт? Таку саму, як облік, чи більшу?

Більшу, бо це ж переоблік. Вони будуть користуватися другим актом.

- Тобто потім можна актом переобліку шантажувати користувача угідь?

На кожному кроці можна шантажувати. Були вже прецеденти в Україні, коли під удар екорадикалів потрапляли лісогосподарства, за якими стояли бізнесмени, мільйонери, яких можна було шантажувати. Але саме найбагатші мисливські господарства, а не голі заповідники сьогодні й відіграють роль найкращих резерватів для відтворення тварин в Україні!

Моя особиста думка, що цей законопроєкт є проміжною ланкою для того, щоб просто зупинити мисливську галузь і закрити полювання в Україні.

- Із якою метою?

Перша версія – відпрацювання закордонних зоозахисних грантів, які передбачають закриття полювання. Але все більше користувачів схиляються до думки, що все це робиться під майбутній продаж земель в Україні. Таким чином усуваються співкористувачі, які де-юре є перепоною для земельного дерибану. А щоб прибрати співкористувачів, треба вбити мисливську галузь, у якій договори оренди землі на строк від 15 до 49 років. А ще ж є плани як уряду Гройсмана про лісову концесію.

І я вважаю, що прямий обов’язок влади спростувати ці припущення, вийти до народу і сказати, що такі законопроєкти при них не пройдуть.

- Які дії потрібні, щоб зупинити ці законопроєкти?

Буде мирний марш, щоб продемонструвати владі, що нас не купка маргиналів. Ми йдемо на цей захід із двома простими вимогами (марш мисливців планували провести 18 березня, але у зв’язку з коронавірусом він має відбутися пізніше).

Перша – зупинити утиски конституційних прав мисливців в Україні і публічні звинувачення, які навіть з уст народних депутатів лунають на адресу мисливців.

Друга – зупинити нищення мисливської галузі, надати їй вектор європейського розвитку. Якщо сьогодні держава декларує своє прагнення до Європи, чому ми не євроінтегруємося в аспекті розвитку мисливської галузі?

На останньому круглому столі у ВР, присвяченому розгляду законопроєкту №2448, нас відкрито підтримали депутати Сергій Литвиненко та Сергій Шахов, а також помічник нардепа Дмитра Шенцева (позафракційний). Також є неперевірена інформація, що приблизно 40 депутатів звернулося до міністра (тоді) екології Олексія Оржеля з вимогою спростувати свої слова, що мисливці для нього диковина і він сподівається, що в Україні це явище незабаром зникне.