Загадки природи

Микола Береговий

Травень, 2020 рік

Під час нагонки собак часто замислююся над тим, чому робота гончих по лисиці може тривати годинами, якщо вона, звичайно, не понориться, а ось по зайцю-русаку, дай Бог, хоча б одну годину. Безумовно через те, що запах лисячого сліду стійкіший, і руда не плутає своїх слідів, не робить тупиків, переслідувати її легко. Проте цікаво знати, чому гончак, який за годину роботи зумів виправити не один скол, завжди губить русака, а не переслідує його, як і лисицю, 3-4 години? Адже нестомливості у нього на цей час вистачає з лишком... Й інших трюків, окрім «двійок», «трійок», знижок і западань, в арсеналі зайця немає. І напрошується гіпотеза, що, мабуть, русак має ще якусь здатність, про яку ми мало що знаємо і яка дає йому змогу успішно затаюватися або втікати від переслідувачів. Що ж це за здатність?

Багато любителів гончих помічали, що під час сильного переляку русак залишає значно менше запаху. Ось чому на випробуваннях та змаганнях гончих експертам, власникам і глядачам треба поводитися дуже обережно, не робити різких рухів, щоб не налякати звіра й не зіпсувати роботи випробовуваного гончака. У цьому мені довелося переконатися на власному досвіді.

Був ранок. Стою в лісі на добре наїждженій дорозі і слухаю яскраву роботу гончака по зайцю-русаку. Минала вже 30-та хвилина гону, і от бачу, як заєць вибігає на цю дорогу і прямує в мій бік. Не добігаючи до мене приблизно 3 метри, сильно злякавшись, він скидається майже під прямим кутом і йде в іншу частину лісу. За кілька хвилин на дорозі з'являється вижлівка, яка, не стишуючи ходу, точно йде по сліду із частою віддачею голосу. Дійшовши до місця скидки, вона точно повертає за ним і... ось тут у вижлівки й починаються проблеми. Вона вже не може переслідувати зайця «повними ногами». Лютий до цього гін перетворився спочатку на мароватий, а через приблизно 100 м слід було зовсім втрачено.

Звичайно, відразу постає запитання: чому на дорозі в гончака вистачає чуття вести зайця по сліду повними ногами, а в лісі, де стежка в рази краща, не вистачило? Дивує також і те, що навесні на випробуваннях та змаганнях гончих неодноразово перевірені гінці з дипломами високих ступенів показують короткі роботи. У чому причина? Досвідчені гончатники також помітили, що в більшості таких випадків собаки стикалися із зайчихами. З огляду на все сказане можна припустити, що природа з метою збереження виду наділила зайців у моменти сильного стресу, великої втоми, а також зайчих, які вагітні або годують, умінням видавати мінімальну кількість запаху. Ось чому робота по зайцю, піднятому гончаком просто з лежання, та ще із «заливом» і «заревом», часто буває нетривалою. От чому навесні навіть гончаки з дуже сильним чуттям не можуть уловити запах запалої зайчихи, водночас перебуваючи буквально за кілька метрів від неї, хоча в інший час причуюють її на значних відстанях.

 Тільки цими обставинами можна пояснити короткі роботи відомих гончих на всеукраїнських змаганнях по зайцю-русаку в с. Покровське Дніпропетровської області в березні 2020 р. Це і дворазовий Польовий переможець, володар 10 польових дипломів, із яких один І ступеня й вісім - Д-ІІ Рокот Б. Перепелиці. І Польовий переможець Рогдай колишнього власника А. Литвинова.

 Заводчикам гончих не треба переживати в разі невдачі. Адже змагання гончих - це своєрідний різновид спорту, де не останню роль відіграє ще й удача. Одному гончаку доводилося працювати по зайцю, який зазвичай ходить широко й рідко западає, а іншому - по зайчисі, яка навесні залишає за собою один глухий кут за іншим. Чим цікаві змагання гончих, то це повною непередбачуваністю результатів, що і привертає до них великий інтерес з боку любителів гончих. А загалом такі заходи сприяють подальшому вдосконаленню робочих якостей гончих порід мисливських собак.