Гравірування на зброї: основні стилі та їхні елементи

В*ячеслав Артеменко

Травень, 2020 рік

На фото: рельєфне гравірування та букетне на Меркелі

Про гравірування зброї написано й видано кілька тисяч книг. Проте донедавна єдиної термінології не було. Сьогодні фахівцеві вже неможливо ефективно працювати, навіть спілкуватися, не знаючи термінології кількома мовами. Усяке живе мистецтво, і гравірування зброї не виняток, розвивається відповідно до потреб ринку. А він давно вже – американський або як мінімум англомовний. Тому, звісно, сучасний словник понять щодо цієї теми англомовний – із використанням синонімів із французької, німецької, італійської мов.

Англійське гравірування стало класичним у другій половині 19 ст. завдяки торговцям зброєю з Лондона й Бірмінгема. Його назва французькою мовою Anglaise, італійською – Inglesina прямо вказує на силу впливу цього стилю. Британська назва цього стилю – Small English Scroll або Fine Scroll. Американці кажуть – English Scroll. Технічно, це орнамент із дрібних (до 5 мм) спіралей із внутрішнім розміщенням листків, тож малюнок спіралі схожий на камеру раковини молюска наутілуса. Німці (австрійці) називають цей стиль Altenglische Arabesken. Чому вони називають «завитки» «арабесками» - я б сказав, що це вузьке розуміння терміну «арабеска». Вважаю, німецьке/австрійське гравіювання в англійському стилі треба і називати по-німецьки.

Завитки – Scroll, в орнаменті це «спіральна форма, отримана із кривих вільно скрученого пергаментного сувою». Фактично, ці спіралі є основою (Backbone) малюнка, наприклад, на замковій дошці. Це – головна спіраль, від якої відходять завитки, (стилізовані) листя й вусики. Характерним для британських дрібних завитків є Outside Work – крихітні листя й вусики за зовнішнім краєм завитків.

На фото: староанглійський стиль гравірування

Щоб відрізнити дрібні англійські завитки від таких самих, але бельгійських (Belgian scroll), треба мати досвід. У бельгійському орнаменті використано одну спіральну лінію, від якої відходять легкі відкриті завитки й вусики. Можна сказати, що вони не утворюють характерних англійських «раковин наутілуса». У бельгійських завитках немає тієї внутрішньої розробки, англ. Inside Work, яка і утворює це «листя». Зрозуміло, ідеться про стилі, а не про географію...

Якщо на фірмі «Перде» робили саме «дрібні завитки», то «Голланд» використовував гравіювання більшими завитками із тлом між внутрішніми листками. Це тло могло бути гладким або, частіше, заштрихованим. Таке англійське гравіювання називають Large Scroll. Німці, а більше – австрійці, використовують термін Neuenglische Аrabesken. Цікаво, що американці називають таку роботу German Scrollwork...

На фото: Бельгійське класичне гравірування

Бельгійським та італійським різновидом такого, більшого, орнаменту із тлом є «ренесансний» (Renaissance). До тієї ж епохи Ренесансу належить і німецький орнамент листям - Altdeutscher Laubgravur. Американці називають його German Floral або Black Leaf. Цей орнамент зустрічається як на німецьких і австрійських, так і на британських і американських рушницях.

Ще одним німецьким народним орнаментом є «дубовий лист» - Eichenlaubornament, англ. - Оак Leaf.

Італійським різновидом «великого завитка» є стиль Оrnato, дослівно – оздоблений.

Поєднання завитків із букетами троянд дало типовий стиль гравіюванню британських рушниць кінця 19 - початку 20 ст. Гравірування Bouquet належить до кінцевого етапу розвитку капсульних рушниць у Британії, «коли було розроблено сюжети зі складним набором завитків і центральними квітковими мотивами». Як висловився Capt. du Bray, торговий агент фірми «Паркер» (1895): «Подивіться на цю гравюру. Ви більше не бачите зображення собак і дичини, а маси близьких завитків і ліній, квітів, листя. Усе зроблено органічно й утворює безперервний перебіг орнаменту. Ви дивитеся на останнє слово в художньому гравіруванні зброї».

На фото: Італійське гравірування в англійському стилі

Те, що в ранніх роботах російською мовою називали «англійським букетним» гравіюванням, є дослівним перекладом французького визначення Anglaise a Bouquet. Наші вчителі німці називали такий стиль Rosenbukett Mit Altenglischen Arabesken, або коротко – Rosenbouket. Італійці, які у 20 ст. завдяки бельгійським учителям стали робити «англійське гравіювання», мабуть, краще і навіть замість самих британців, назвали його Inglesina e Bouquet di Fiori. Сучасний термін - Bouquet&Scroll, також – Rose&Scroll, стосується орнаменту з букетів троянд і англійських завитків. Зазвичай із букетами з'єднані дрібні завитки, але таке саме поєднання можливо і з великими завитками. Тоді квіти, відповідно, більші, грубші. У Льєжі з букетами троянд з'єднували характерні «бельгійські» завитки.

Сюжетне гравірування спочатку зображало мисливські сцени, нім. Jagdwaffengravur, англ. Hunting Ѕсепе, італ. - Scene di Caccia (paesaggi – пейзажі) ісп. Escena de Caza. Наші мисливці познайомилися із сучасним сюжетним гравіюванням на рушницях Лободи. «Празький стиль» поєднував зображення мисливських тварин із флоральним орнаментом, різновидом німецького Blackleaf Scroll.

Саме сюжетне гравірування може бути плоским, нім. Flachstichgravur, коли воно не є рельєфним. Простіше лінійне гравірування, англ. Line Engraving, відрізняється від банкнотного, англ. Fine Line Engraving, фр. Taille-Douce, нім.Flachstichgravuren - із великою кількістю дуже тонких ліній, також - на тлі. Сучасний різновид такого гравірування - Bulino. Його італійська назва походить від італійського ж Burin - (шпіц) штихель. Малюнок утворюють точки, заглиблення, так можна добитися півтонів і дуже високої реалістичності зображення.

 Рельєфне гравірування може супроводжуватися інкрустацією - всіканням м’якших кольорових і дорогоцінних металів.

 Дуже рідкісним стилем гравірування, відомим переважно за виробами ФН, є Art Deco 1920-1930 рр. Радянською деривацією цих пошуків можна назвати індустріальний стиль гравірування рушниць 1930-1940 рр.