АТА Армс НЕО 12 – якість і живучість частин механізму

В*ячеслав Артеменко

Червень, 2020 рік

Турецька зброя на нашому ринку давно й успішно відвоювала у запоребрикових виробників першість як за якістю, так і за обсягом продажів, але для дуже багатьох мисливців вона все ще залишається темною конячкою, на яку все більше й більше звертають увагу. І не даремно. Ми й далі знайомимо наших читачів як із турецькими виробниками, так і з конкретними моделями турецьких мисливських рушниць. Сьогодні поговоримо про АТА Армс НЕО.

В Україні цей напівавтомат продають, починаючи із 17 330 грн. Що можна очікувати від виробу за таку ціну? Я людина немолода й почну здалеку – мені можна пробачити. Коли в 1950 рр. на американському ринку з'явилися італійські копії «Браунінга», то під час порівняльних випробувань виявлялося, що кількість затримок у стрільбі в них значно вища, ніж в оригіналу. Нижчою була тільки ціна. Але це було в епоху, коли частини механізму під час збирання та налагодження підганяли...

На чому можна заощадити в турецькому інерційному напівавтоматі? Натурально – на деталях механізму. Багато з них виготовлені литтям, тому можуть зламатися, деякі – легкосплавні й порошкові. З огляду на малі витрати часу на припасування частин турецький напівавтомат для покупця – це лотерейний квиток. До честі турків – дуже багато квитків у них виграшні. Іншим залишається змиритися.

Заявлений та підтверджений виробником ресурс живучості інерційного напівавтомата АТА сягає понад 5000 пострілів. Беремо середні 400-700 пострілів на сезон – це набагато перекриває гарантію виробника – 3 роки. Що відбувається з деталями за ці 5000 пострілів? Я, на жаль, не Лівша, в «аглицький арсенал – дивитися старі рушниці» - повернені користувачем, мене не пустять. Та й «складу» такого у виробника немає. Тому звернемося до (уривчастої) статистки зміни частин.

Що може зламатися/зноситися в механізмі АТА за 5000 пострілів? Курок, він литий, може витримати 4-5 тис. пострілів, а може і не витримати... Інерційна пружина затвора витримує від 5 до 10 тис. пострілів. Ознака нової сильної пружини – те, що під час стрільби наважками до 24 г (нова) рушниця погано перезаряджає. Від стрільби набоями з важким снарядом – понад 32 г – навантаження на пружину зростає. Коли рушниця починає надійно перезаряджати набоями з висоти менш ніж 24 м – це точна ознака того, що пружина сіла – швидкість відпирання затвора стала неприпустимо високою. Тому пружину бажано міняти після 5000 пострілів або якщо стали помітними ознаки осідання пружини й високої швидкості відпирання затвора.

Окремо треба сказати про самі набої з наважкою 24 г. Для надійної роботи в інерційних напівавтоматах із легкими снарядами треба використовувати порохи швидкого горіння. Як на мене, старого, уся ця «проблема зі стріляниною снарядом 24 г» висмоктана з пальця для американського ринку. Розрахунок напівавтомата під таке спорядження його тільки псує. У газовідвідних рушницях збільшують отвори для відведення газів, а потім придумують, як швидко скинути їх «надлишки». В інерційних – полегшують затвор і послаблюють пружину. Загалом, тенденція до полегшення затворів у турецьких рушницях – усе заради тих же «24 г» - призводить лише до розривів остова, личинки, клина затвора. На технології теж економлять... Про все це і стосовно рушниць АТА я розповідав уже не раз.

Слабким місцем конструкції є відсікач набоїв. Ознакою його пошкодження є подвійне подавання набою. Відсікач не працює, тому що плече (язичок) його важеля відгинається вниз. Це плече (язичок) упирається в бойову пружину. Бойова пружина під час розтискання діє на важіль відсікача, той звільняє відсікач. Коли плече (язичок) відігнутий униз і утворює кут менш ніж 90 градусів, час впливу на нього бойової пружини довший, унаслідок чого і відбувається подвійне подавання набоїв. За спостереженнями, якщо деталь чорного кольору, її безпечно гнути, якщо білого – вона може зламатися.

Не найнадійнішим вузлом є й екстрактор. У напівавтоматі це дуже важлива деталь конструкції. Різна товщина закраїни гільзи, різний ступінь доведення поверхонь екстрактора, різна сила пружини екстрактора. Це все тонкі матерії. Сам Джон Мойзес Браунінг розв’язував і розв’язав це завдання на рівні конструкції та її виконання. Ідеться про його затвор із поворотною личиною. У напівавтоматі/помповику із запиранням клином стебло затвора рухається прямолінійно. Якщо ж личина повертається для запирання/відмикання бойовими упорами, то виникають проблеми. Причина - у припасуванні частин. Екстрактор, який у «Бенеллі» працює добре, у рушниці АТА може працювати гірше. Я не можу рекомендувати «доводити» поверхні екстрактора – це складно технічно й порушить гарантію. Те саме станеться і під час заміни пружини екстрактора. Але деталі від «Бенеллі» відчутно кращої якості. Це стосується як екстрактора і його пружини, так і поворотної та інерційної пружин затвора.

Залишає бажати кращого й посадка ствола в ресивері. Це концептуальна слабкість сучасного напівавтомата, особливо, коли хвостовик короткий. Випадки відхилення бою зазвичай є наслідком поганої посадки ствола й тільки потім – його змінних чоків.

Чи варто брати АТА Армс НЕО 12? Фактично – так. В іншій, не менш шанованій, мережі можна було придбати інерційний напівавтомат Khan Matrix усього за 14 880 грн. Але «можна було» не означає «є в наявності»...