Запитували – відповідаємо. Трійник Kerner&Sohn

Олег Лисогор

Червень, 2020 рік

До редакції звернувся наш читач із проханням розповісти про його незвичайну рушницю, інформацію про яку він надіслав разом із фото. Це трійник. В очі впадає важіль відпирання під спусковою скобою. Це т.зв. замок Ру (нім. Unterhebel/Roux Verschluss). Запирання здійснюється насувною планкою на два гака. Його нерідко застосовували в німецькій комбінованій зброї, зазвичай із верхнім кріпленням у формі «лялькової голівки» (англ. dolls-head, хоча Дол - це прізвище винахідника, нім. Linsen-Verschluß). Таке саме скріплення є і в нашому трійнику.

Звичайного для такої зброї напису про виробника/продавця на планці немає. Ключ до розгадки дає згадка про патентний захист - D.R.G.M. 200945 - на нижній поверхні колодки. Вона належить Емілю Кернеру і датована 5 травня 1903 р. Найімовірніше, це трійник роботи його фірми - Kerner & Sohn, торгова марка «ЕК». Згідно з оголошенням, ціна трійника Кернера із самозвідними замками починалася від 180 марок, на малюнку оголошення зображений трійник, схожий на цей.

Еміль Кернер (1863-1940) належить до династії зброярів із Зуля. Усім нам він заочно відомий таким своїм винаходом, як верхнє розташування шептал в УСМ типу «Енсон-Ділі». Його рішення значно поліпшило докладання сил – віддалило шептала від точки опори, зменшило тиск на бойові зведення курків, зробило перехоплювачі/інтерсептори і напівзведення зайвими. Із 1930 рр. верхнє розміщення шептал стало звичайним у рушницях із Зуля (Зімсон, Меркель).

Патентний захист (нім. Gebrauchsmuster – корисна модель) D.R.G.M. 200945 належить до трійників. Еміль Кернер винайшов УСМ із трьома курками, розміщеними на нижній личині, і V-подібними бойовими пружинами, розміщеними за ними – різновид замка «блітц» - D.R.G.M. 169054 від 27 січня 1902 р. Патентний захист D.R.G.M. 200945 описує частину цієї конструкції, що стосується механізму безпеки.

Підприємство «рушнична фабрика Еміль Кернер і Син» (Gewehrfabrik Kerner & Sohn) було засновано в Зулі 1890 р. Розташовувалося воно за адресою Trübenbachstraße 3, потім Judithstraße 57. Еміль мав двох синів: Ернста і Франца. Приставка «і син» стосувалася саме Франца, Ернст заснував власне підприємство. Орієнтовно 1907 р. він запатентував УСМ із шпаншибером (звідником), який можна звести великим пальцем, на кшталт сучасних гвинтівкових.

Еміль Кернер був саме механіком-зброярем, великі частини зброї – блоки стволів, колодки – він купував у субпідрядників, наприклад у Бернарда Меркеля в Зулі (клеймо Bemesu). Цей трійник має звичайні для своєї епохи клейма. Знак «16» у колі означає номінальний калібр патронника гладких стволів 16/65. Знак «16» означає істинний калібр ствола, «16» відповідає діаметру 16,81 мм. Якби калібр було вказано як «16/1», що на трійниках зустрічається, то діаметр був би 16,99 мм. Калібр гладких стволів вимірювали за 22 см від казенного зрізу. Імперський орел, у просторіччі «розчавлений жук», - це знак першої проби димним порохом. Знак другої, остаточної, проби – такий самий орел і поруч клеймо «U» під короною, яке означає знак перевірки. Знак «S» під короною означає контроль гладкого ствола, знак «W» під короною означає контроль ствола з дуловим звуженням. Знак на гладких стволах «N» під короною дріб: у чисельнику - 2 g Shu.P., у знаменнику – 27g. Bl. означає рекомендоване спорядження набоїв.

Клеймо «118/35», згідно із законом 1892 р., означає діаметр нарізного ствола 8,64 мм (.340 дм) по полях. Калібр нарізного ствола вимірювали всередині дула. Фактично це означає каліберну групу 9,3 мм з істинними розмірами ствола: поля – 8,7-8,8 (зустрічалися і 8,6 мм), нарізи – 9-9,1 мм. Це глибокі, т.зв. «експресні» нарізи. У дюймовій системі такий калібр кулі позначають .358. Найімовірніше, цю зброю виготовлено під один із тодішніх набоїв лінійки 9,3х72.

Лінійка штуцерних набоїв 9,3 мм з’явилася у 1880 рр. Це так звані «експреси» із циліндричною гільзою різної довжини – від 57 до 82 мм. У Німеччині набої цього ряду 9,3x57-360 і 9,3x82 виготовляли з гільзами різної форми: D – німецького типу і Е – англійського типу. Приблизно 1890 р. з'явився набій 9.3x72 на базі англійської експресної гільзи .360. Димним порохом цей набій споряджали з кулею масою 14,7 м, наважка пороху 3,3 г, початкова швидкість – 440 м/с. У спорядженні бездимним порохом використовували кулю масою 12,5 г у тонкій мідній або мельхіоровій напівоболонці, щоб та легко впресовувалася у глибокі нарізи. Заряд бездимного пороху розвивав порівняно низький тиск приблизно 1800-2000 бар, що відповідало відносно слабкому запиранню трійника. Початкова швидкість кулі сягала орієнтовно 600 м/с. Дальність прямого пострілу – в межах 100 м (висота траєкторії - 0). Спад траєкторії на 150 м – приблизно 15 см. Такі набої призначалися переважно для відстрілювання козулі та сарни. У Німеччині до реалізації мисливського закону 1934 р. олень був рідкісною, мало кому доступною дичиною. Було і спеціальне «оленяче» спорядження – з оболонковою кулею масою 13 г і початковою швидкістю приблизно 680 м/с. Вона мала більшу пробивну дію по оленю чи кабану.

Набій 9.3x72 сподобався мисливцям і дістав назву Försterpatrone (нім. - набій лісничого). Його та зброю під нього виробляли різні підприємства під фірмовими позначеннями. До 1908 р. тільки одна фабрика виробляла 28 гільз цього калібру з різними найменуваннями і допусками, інша - 150 видів оболонкових куль цього калібру. Для проби зброї на станції треба було мати 110 різних гільз.

 У 1909 р. набій 9.3x72 був нормалізований, встановлено точні розміри гільзи. Було обрано гільзу типу Е як міцнішу. Замість фірмового позначення місця виробництва гільзи/набою, наприклад Su - Зуль, стали вказувати Norm. Мінімальний діаметр ствола по полях було встановлено 8,75 мм, по нарізах 9,25 мм із допуском + 0,05 мм. Із 1908 р. виготовлені стволи цього калібру стали маркувати 9,3х72 R. Стволи з іншими розмірами каналу, але стандартизованим патронником позначали 9,3x72R Norm. Тобто цей трійник було виготовлено між 1902-1909 рр.

 Використовуючи старі трійники, треба бути уважним до діаметру ствола. У старі трійники сучасні набої можуть повністю не входити й розвивати занадто високий тиск. А процесу старіння металу ще ніхто не скасовував.