Спалили фазанів…

Анатолій Мельник

Червень, 2020 рік

 

Полісся у вогні та диму лісових пожеж... Який збиток нанесено нашій флорі та фауні – страшно уявити. У пам’яті місцевих природолюбів навіки закарбувався шокуючий випадок, як через підпал загинуло майже усе поголів’я щойно випущених в угіддя фазанів…

А волинські лісівники так раділи й пишалися першими випусками фазанів в їх мисливські угіддя! Вони мріяли, що птахи гарно приживуться у нових краях і стануть новими жителями нашого Полісся… Утім, сталось по-іншому.

Декілька років тому волинські лісівники вирішили зайнятись розведенням фазанів та випуском їх у природу. Фазан на Волині взагалі раніше ніколи не зустрічався. Тож лісівники придбали птахів у вінницьких колег з Іллінецького лісгоспу, фермерів з Київщини, обладнали та підготували вольєри для них – підготувалися ґрунтовно. Доглядали, охороняли птахів, а згодом почали їх випускати. Перший випуск пройшов влітку 2017 року, тоді випустили близько 250 особин, далі на початку березня-квітня 2018 року ще кілька десятків дорослих птахів. Випускали їх усіх у великих заростях очерету неподалік річки. Це зручне типове місце існування фазана, - згадує головний мисливствознавець ДП «Горохівське лісомисливське господарство», – Думали – птахи там нормально житимуть, приведуть потомство. Буде людям радість, а з часом для мисливців із собаками дуже гарне та захоплююче полювання... Раділи діти й дорослі, коли птахи летіли у очерет... Але не судилось...».

Буквально за пару діб після випуску фазанів очерет спалахнув. Площа пожежі була десь 10 гектарів. Вогонь йшов комишами, знищуючи усе на своєму шляху. Дорослі зайці повтікали звідти на ще не розоране поле, а от фазанам не було куди тікати. Вогонь гуляв поки не спалив увесь очерет. Згодом знаходили на згарищі обгорілі тушки фазанів. Чесно кажучи, сльози навертались на очі. Тоді живцем згоріла майже половина усього поголів’я фазанів… Птахи після цього трагічного випадку так і не відновили свою популяцію.

Нині лише час від часу у цьому районі трапляються досі поодинокі птахи, які тоді дивом вціліли. Але один-два, не більше… Вольєрний фазан у природі сам по собі дуже чутливий птах. А тут густо заселені села, обробка сільгоспугідь, пернаті хижаки, лисиці, бродячі собаки... Із хижаками мисливці успішно борються. Але ці підпали завдають дуже величезних збитків фауні.

Звісно, мисливці й надалі розводять фазанів. Але через ці підпали усі зусилля з охорони та догляду мисливської фауни так гірко сходять нанівець. Окрім цього, й людські оселі страждають від підпалів, коли вогонь перекидається на хати, господарські споруди. Гинуть та травмуються люди...

На превеликий жаль, не зважаючи на усю профілактичну роботу й попередження, штрафи, місцеві мешканці, наче заворожені, з якоюсь незрозумілою наполегливістю, все одно спалюють суху траву й очерет…