Лящ, фідер, Десна – де шукати, на що ловити

Євген Гридько

Липень, 2020 рік

Щойно зацвіте акація, рибалки не гають часу. Із мріями про розгонисті клювання і пружні поштовхи підсічених рибин спрямовуються вони на старі і недавно відкриті перспективні місця на річці Десна.

Тим більше, що до цього періоду якраз закінчуються нерестові обмеження, а колись і навчальний рік у школярів. До цих радісних моментів зазвичай встигає і наступ фенологічного літа, відкриття купального сезону та інші плюшки – на кшталт нічної температури +15 ℃ і вище. Отже, комфортним стає виїзд на пленер із ночівлею. Тим більше, що сонце в червні сходить до п'ятої ранку, щоб встигнути на риболовлю з дому, треба виїжджати не пізніше ніж о трій ночі.

Є і ще одна причина, вагома. Річ у тому, що лящ – найважча риба, яка найшвидше росте, серед «мирних» деснянських трофеїв. Середня маса його в уловах рибалок становить приблизно 800 г. Погодьтеся, що середній розмір подуста або плоскирки на Десні значно менший.

Додайте до цього той факт, що найкраща снасть для ловлі ляща на Десні – фідер, який в аматорському варіанті дає змогу цілком комфортно «дубинити», водночас лящ подекуди попадається на гачок навіть зеленим новачкам. Тому слова «намет – фідер – лящ – Десна» ніби створені одне для одного.

Лящ узагалі суто «літній» трофей. Ні, ловиться він і навесні, і восени, і навіть узимку, але систематичного характеру ловля ляща в ці пори року не має, попадається він зазвичай випадково. Улітку ж фіксують два виражені піки клювання цієї риби – на початку червня і наприкінці серпня, коли вода в Десні сягає температури 18-22 °С. При цій температурі лящ найактивніший.

Лящ узагалі не любить ні спеки, ні холоду. Найкраще клювання цієї риби на Десні буває у хмарну із проясненнями погоду, особливо після недавнього дощу. У цей час лящ дуже активний.

За часом доби клювання ляща може відбутися як опівночі, так і в полудень. Але все-таки, за багаторічними спостереженнями, лящ, як правило, активніший не дуже рано вранці й непізно ввечері. Незважаючи на те, що ловлю ми починаємо, як правило, задовго до сходу сонця, до сходу сонця ляща зловити жодного разу не вдавалося. Найбільш «ранній» лящ попався о 5.45, а пік клювання, за нашими спостереженнями, припадає на проміжок часу з 6.30 до 10.30 та о 18.00-20.00.

Звичайно, ці цифри підходять для стабільної, стійкої погоди. Якщо ж погода змінюється, клювання ляща зранку може бути, наприклад, дуже слабким. Але йти з річки було б передчасно – після дощу лящ із великою ймовірністю вийде годуватися незалежно від часу доби й подарує рибалці кілька таких бажаних клювань.

Де шукати ляща? Питання не пусте, враховуючи тотальне обміління Десни. За класикою, лящ любить глибину, глину і сповільнену течію. На жаль, таких місць залишилося не так багато, до того ж вони часто закорчовані. Але придатна для лову, хоч і закорчована ямка, розташована далеко від уторованих шляхів і всюдисущих туристів, здатна подарувати незабутні емоції. Зрозуміло, якщо її до цього не прорідили браконьєри, каверзи або просто не до міри охочі до вилучення рибних ресурсів рибалки.

Традиційно чудове клювання не тільки ляща, але й іншої деснянської риби фіксують у локальних ямках і канавках посеред плес. Такі місця треба шукати. Надалі під час ловлі з адекватним прикормом вони здатні потішити вас дуже значними уловами порівняно із сусідами по берегу, які такі аномалії не змогли знайти або полінувалися.

Раніше дуже популярними серед рибалок-лящатників були суводи, що утворюються за мисами, що виступають у річку. Тепер, коли ріки не поглиблюють і берегів не зміцнюють, такі місця стали рідкістю. Але якщо вам вдасться знайти щось схоже і глибина за мисом виявиться значною, не проходьте повз.

І, нарешті, класика лову ляща – вихід із ями. Зі зниженням глибини за течією тут залишається і корм, і зупиняється оснащення. Що дає змогу ефективно годувати «точку». Звісно, про підвищену ймовірність знайти тут щось їстівне знає і риба. Тому, якщо вам вдалося виявити таке місце, будьте впевнені – лящ обов'язково перебуває десь поблизу.

Питання антропогенного пресингу на Десні стоїть гостро і, звичайно, також позначається на клюванні. Автор неодноразово стикався з фактом, що в людних, часто відвідуваних рибалками і туристами місцях лящ краще клює в будні дні, причому з боку «нелюдного» берега.

І, нарешті, киянам не треба забувати той факт, що пониззя Десни – приблизно 10 км від гирла - практично не торкнулося загальне обміління, і на цій ділянці збереглися значні глибини. Якщо ви ловите на глибоководній ділянці, навпаки, треба пошукати мілководну «банку» завглибшки 3-4 м. Тут збирається різна підводна живність, отже – і предмет нашого полювання, бронзовий деснянський лящ.

Оскільки ляща на Десні я ловлю давно, виробився певний стандарт снасті. До неї входять гарні гачки, якісна волосінь, звичайна квадратна годівниця масою 80-130 г залежно від швидкості течії і недорогий шнур діаметром 0,14-0,18.

Фідерне вудлище рекомендую завдовжки 3,60 швидкого або середньо-швидкого строю, але... з низькомодульного карбону або композиту, з тестом до 150 г. Причина – на Десні від фідерного вудлища потрібні потужність і захист від ударів, особливо на любительській риболовлі. До місця лову часом доводиться пробиратися через кущі. Підставку, буває, не вдається закріпити - і вудлище падає в підсумку на камені. Те саме, буває, трапляється і під час клювання великого ляща.

 Вага ж особливої ​​ролі не відіграє, тому що лящ і клювання, як із кулемета, - це несумісні речі, і вудлище 99% часу проводить на підставці. Сама лящова риболовля в чистому вигляді передбачає 5-8 клювань протягом ранку з відстрілами вершинок, ритмічними ударами, коли вудлище, буває, злітає з підставок, і неминучими паузами між клюваннями, які становлять не менше ніж 10-15 хв.

 Звичайно, зрідка лящ бере з ходу, відразу після приводнення годівниці. У більшості ж випадків фідерне вудлище немає потреби тримати в руках. Тому вага вудлища не дуже важлива. Зате швидкий або середньо-швидкий стрій допоможе вам закидати оснастку на достатню дальність, точно й упевнено керувати рибою під час виведення на досить сильній течії Десни.

 Тут треба зробити застереження, що ловля на ділянці Десни поблизу гирла, де глибини значні, течія уповільнена, а рибальський пресинг досить високий, потребує дещо інших вудлищ - із тестом до 120 г із карбону з досить чутливими квівертипами. Пов'язано це з тим, що в цих умовах клювання ляща часто бувають дуже обережні, як і прилови із плоскирки.

Котушка потрібна фідерна, розміром 5000, із кількістю підшипників не менше ніж три. Котушка меншого розміру, по-перше, не забезпечить дальності, по-друге – вимотувати снасть доведеться довше. До того ж, як правило, котушки більшого розміру мають потужнішу головну пару, що для важкого фідера дуже важливо. Точно так само, як і у випадку з вудилищем, я не бачу потреби в дорогій котушці, оскільки Десна – це і пісок, і роса, і обривисті береги. У цих умовах, мені здається, розумніше міняти котушку раз на три-чотири роки.

Зате якість гачків дуже важлива. Вони мають бути міцними, тому що вага лящів сягає 2 кг, і водночас досить тонкими, щоб самі входили в риб'ячий рот під час клювання. Розмір гачків – 8-10. Після довгих проб я зупинився на гачках skimmer and zope series 3, №10. Вони досить міцні і водночас дають чудову реалізацію під час клювань, причому не тільки ляща, але й супутніх плоскирки, чехоні, плотви, синця і клепця. При цьому ціна їх досить доступна.

Повідець завдовжки 20-40 см, товщина волосіні – 0,18. Тип монтажу – патерностер. Він простіший і ефективніший за протизакручувач, чудово засікає рибу і не плутається під час закиду й виведення.

Насадка і прикорм. У 90% випадків насадка під час ловлі ляща на Десні – це опариш. Він довговічний, живучий, легко насаджується і чудово приваблює цільову аудиторію.

Іноді незайвим буде мати земляного черв’яка, мотиля або пуффі, але це, на мою думку, вже разносоли.

Осібно стоїть ловля ляща на рагуля – мушлю з витою раковиною, дуже звичайною на Десні. Це досить цікавий і специфічний спосіб лову, але про нього – наступного разу.

Підгодовування. Після досить довгих експериментів я зупинився на двох базових прикормах від українського виробника – Ultra Big Roach&Bream і Grand Black roach. Їх я змішую з недовареним пшоном, додаю половинки вареного гороху або опариша.

Окремо треба згадати про щільність забивання прикорму в годівницю. Щільність забивання має бути такою, щоб, якщо вимотати снасть відразу після закидання, 90% прикорму залишилося всередині. Водночас, якщо вимотати снасть через 15 хвилин, прикорму в годівниці бути не повинно. Річ у тому, що, якщо забити прикорм у годівницю недостатньо щільно, більша його частина вилетить із годівниці у процесі опускання її на дно і не спрацює. Ну а якщо забити занадто щільно – працювати вона буде недостатньо ефективно.

До зустрічі на Десні!