Ондатра в Нижньодніпровських плавнях

Анатолій Морозов

Вересень, 2020 рік

Дніпровські плавні на території Херсонської області можна умовно розділити на дві ділянки, які дещо відрізняються за своїми природними умовами. Поблизу Херсона Дніпро розгалужується на три рукави: Рвач, Старий Дніпро і Конку. Для цієї території характерні високі, витягнуті вздовж дніпровських рукавів, острови і невелика кількість заболочених ділянок. Друга ділянка по праву називається світом очеретів. Течія тут уже слабка, а Дніпро розгалужується на безліч рукавів і проток. Ці водотоки розрізають сушу в різних напрямках, і тому форма островів не витягнута, а неправильна або округла. Й острови ці низькі й заболочені.

Такі особливості рельєфу привели до того, що рослинний світ тут уже суттєво відрізняється. Лісу там немає, а внутрішні заболочені території зарослі різнотрав'ям. Є тут осока, рогіз, очерет озерний і багато лугових трав. Але основний вид - практично непрохідні зарості очерету на хиткому болотному ґрунті. І саме в цих угіддях ще в 1946 році була випущена ондатра - мешканець Північної Америки - в кількості 180 особин. Уже в 1960-х в Херсонській області було приблизно 2 тис. цих тварин. Багато років ондатру безжально знищували браконьєри, тому що був великий попит на ондатрові шапки.

Належить ондатра до ряду гризунів. За зовнішнім виглядом вона схожа на водяну полівку, але відрізняється від неї більшими розмірами й формою хвоста. Задні кінцівки в неї довші за передні й мають слаборозвинені перетинки. Губи ондатри так влаштовані, що можуть замикатися між різцями і корінними зубами, і тому вона може відгризати водорості під водою, не захлинаючись.

По суші пересувається повільно, бігає насилу, а плаває і пірнає чудово. Під час плавання вона занурюється так, що зовні видніється тільки верх голови, передня частина спини і середина дугоподібно вигнутого хвоста. Лякаючись, ондатра пірнає, роблячи різкий рух і б'ючи хвостом по воді. У спокійній обстановці пірнає майже безшумно.

Хутро ондатри густе й дуже щільне, колір його зверху світло-коричневий, а на черевці - сірувато-блакитний. Причому волосини підпушку не тільки густі, а ще й покручені на кінцях, що забезпечує щільність і водонепроникність. У воді хутро ондатри сріблиться від бульбашок повітря, залишаючись водночас сухим.

Активною ондатра буває переважно після заходу сонця й до ранку. І тоді там, де живуть ці гризуни, чуються сплески, шелест від витягування водоростей і хрускіт від перегризання стебел. Зір у ондатри, як і нюх, слабкий, тому до людини, що нерухомо сидить у човні, вона підпливає впритул, а, помітивши її, зі сплеском пірнає і потім уже довго не з’являється. Від будь-якої небезпеки вона намагається сховатися завчасно, але в безвихідному становищі може відчайдушно захищатися.

Ондатра - рослиноїдна тварина, харчується вона водяною трав'янистою рослинністю. Наземні ж рослини в її раціоні займають незначне місце. Вона поїдає більше ніж двадцять видів рослин, які ростуть у наших угіддях і утворюють великі зарості з великим виходом біомаси. У плавнях ондатри віддають перевагу очерету, рогозу, лататтю, кубишкам. Менш охоче поїдають вони стрілолист, водяний хвощ, тілоріз, маник, аїр. Склад кормів змінюється і за сезонами року. Ранньою весною вони поїдають молоді пагони очерету, влітку - кореневища цих рослин, а також суцвіття й листя кубишки та латаття. Восени, в міру висихання пагонів і листя, ці гризуни переходять на харчування кореневищами кубишки, латаття, очерету, рогозу. Узимку, крім кореневищ, важливе місце в харчуванні ондатри займають рослини, які влітку з'їдаються в невеликій кількості, - рдести, елодея, стрілолист, кушир. З'їдають вони найбільш поживні частини рослин, тому на їхніх кормових столиках накопичується велика кількість «відходів».

З-поміж водяних тварин ондатри у плавнях Дніпра віддають перевагу двостулковим молюскам. Вони розшукують молюсків на дні водойми, витягують їх на кормовий столик, розкривають раковини й повністю виїдають увесь вміст. На пошуки молюска й доставку його на кормовий столик цей гризун витрачає не більш ніж хвилину. Одна ондатра протягом десяти хвилин дістає із дна водойми півтора десятка молюсків. Основними видами молюсків, що поїдаються ондатрою у плавнях, є беззубки і скойки опуклі. У літньо-осінній період вона поїдає також жаб озерних і річкових раків. Зрідка на кормових столиках можна побачити залишки риби. Однак спеціально на рибу ондатра не полює. На її кормовий столик зазвичай потрапляє снула і загибла риба.

Гнізд навколоводних птахів ондатра не розоряє, яєць і пташенят не поїдає. Дуже рідко вона, на відміну від полівки водяної, виходить на городи з найближчих водойм, але суттєвої шкоди не завдає.

Для постійного притулку ондатри влаштовують житла двох типів - хатки або нори залежно від характеру берегів водойми. На ділянці дніпровських плавнів «світ очеретів» вони живуть у хатках. Хатки - це конусоподібні споруди заввишки понад метр і до кількох метрів у поперечнику. Для будівництва гризуни використовують листя і стебла очерету з домішкою мулу. Основою хатки зазвичай є заломи очерету або рогозу. На мілководді зустрічаються хатки, основою яких є дно водойми. Іноді як основи для хаток використовуються затоплені пні і корчі. Біля основи хаток ондатри влаштовують вертикальні проходи, які ведуть у вологу, розташовану на рівні води кормову камеру, де скупчуються згодом залишки рослин і раковини молюсків. Із кормової камери два-три проходи ведуть у гніздову камеру, що розташована у верхній частині хатки над рівнем води, вистелену сухою підстилкою. Якщо рівень води у водоймі підвищується, то ондатри надбудовують вершину хатки, зберігаючи гніздову камеру в сухому стані. По дну водойми навколо житла вони іноді прокладають канавки відповідно до кількості ходів у кормову камеру.

У плавнях на лісистих островах ондатри влаштовують собі житла в норах. Кожна нора має кілька виходів, які на мілководних ділянках відкриваються безпосередньо на дні, а на глибоководних - у берегах на різній висоті від поверхні води. Якщо виходи нір розташовані безпосередньо на дні, то ондатри прокладають до них канавки. Улітку, коли рівень води знижується, вони їх старанно поглиблюють, щоб забезпечити надходження води в оселі. На обмілілих ділянках ондатра залишається доти, доки в канавках є вода.

Ці гризуни можуть влаштовувати свої нори й у низьких заболочених берегах, якщо вони скріплені корінням дерев і чагарників. У таких місцях нора закінчується невеликою хатиною.

Навесні під час розливу багато хаток і нір заливаються паводковими водами і руйнуються. У цей час як тимчасове житло ондатри використовують дупла дерев, заломи чагарників, купи хмизу й очерету.

Що стосується чисельності ондатри в пониззі Дніпра, то вона, як і в інших місцях проживання цього виду, має циклічні коливання, які відбуваються з періодичністю від шести до десяти років. Ворогів, які переслідують тільки ондатру, в природі не існує. Але в хатках і норах цих гризунів знищує норка європейська. Вона проникає в житло ондатри через підводні виходи. На суші ондатри стають жертвами лисиць, тхорів і бродячих собак. Чималу небезпеку для ондатри та її потомства становлять такі види пернатих, як лунь болотний та степовий, ворона сіра, чайка-реготуха, сіра, руда і велика біла чаплі.

У середині минулого століття промисловою заготівлею ондатрових шкурок у дніпровських плавнях займався Нижньодніпровський коопзвіропромгосп Херсонської області. Відловлювали тварин капканами, вершами, живоловками. Але деякі мисливствознавці ще тоді стверджували, що в пастки частіше потрапляли молоді тварини, і тому якість шкурок була невисокою.

У нас використання будь-яких самоловів давно вже заборонене. Проте полювати з рушницею на ондатру можна за наявності ліцензії. Однак полювання на ондатру зараз непопулярне.