Жерлиці

П. Сухін

Грудень, 2020 рік

На одній із риболовель удалося спостерігати за розміщенням жерлиць трьома рибалками. Пізніше недалеко від їхніх жерлиць ми з товаришем поставили ще й свої. У підсумку вийшло, що на одній ділянці водойми було розставлено п’ять видів жерлиць. Усі вони мали різний вигляд, і тут у мене виникло запитання: а чим різні види жерлиць відрізняються між собою, які їхні достоїнства й недоліки? Спро-буймо розібратися й вирішити для себе, який варіант найцікавіший і найзручніший.Почну зі своїх саморобних, якими ловлю уже понад п’ятнадцять років, і відтоді вони жодних змін так і не зазнали. Основою для таких жерлиць є звичайна дерев’яна дощечка з липи з отвором посередині для проходжен-ня волосіні. Завдовжки вона 22 см, завширш-ки 6 см і завтовшки 8 мм. Довжина бралася за основу, виходячи з того, що діаметр стан-дартної лунки від 130 барнаульського бура становить 13 см і жерлиця, установлювана над лункою, має бути ширшою за неї, щоб уникнути затягування її в лунку під час змоту-вання волосіні щукою. І, звичайно, довжина сторожка прапорця має бути такою, щоб його було добре помітно на відстані до 100 метрів.Ширина дощечки робилася, виходячи з діаметра котушки, щоб вона не виходила за краї й було зручно змотувати волосінь. Котушку на жерлиці використовую звичайну литу із пластику, яку роблять місцеві умільці. Вона досить легка й міцна, не боїться пере-охолоджень і падінь на лід. Для змотування волосіні є зручна ручка, а кріпиться до основи звичайним 5-сантиметровим саморізом. На котушці є металеве вушко для закріплення сторожка після заряджання жерлиці й уста-новлення її на лунці. Сторожок прапорця з велосипедної спиці із червоним або синім прапорцем і пружинкою для підйому під час клювання.Волосінь використовую прозору 0.35 мм, ковзний тягарець у формі оливки від 5 до 12 г, сталевий повідець від 20–30 см і трійник No 6,5–7 за вітчизняною нумерацією. Останнім часом повідець почав ставити із двох частин 9 і 7 см зі стальки, з’єднаної між собою петля в петлю. Це дає можливість живцеві вільніше рухатися й приваблювати хижака.Такі жерлиці займають зовсім небагато місця в ящику або рюкзаку під час транспор-тування, легкі і швидко встановлюються. А оскільки ловлю ними винятково попутно під час ловлі на блешню, то п’яти штук, дозво-лених законодавством, мені повністю виста-чає. Під час клювання риба змотує волосінь практично без зусиль і не випльовує живця. Із власного досвіду — 20 метрів волосіні на котушці завжди вистачало для будь-яких водойм. Вадою можна вважати те, що дово-диться завжди після встановлення жерлиці засипати лунку снігом, щоб уникнути її швид-кого замерзання й забрати світлову пляму, що лякає рибу під льодом. Також під час снігопаду їх швидко засипає снігом і доводиться періо-дично підходити й чистити.У партнера по риболовлі жерлиці відріз-няються конструктивно. Вони мають круглу основу, на кілька сантиметрів більшу за лунку, виготовлену з тонкого скловолокна із про-різом для проходження волосіні. На основу кріпиться 20-сантиметровий стовпчик, при-близно 1,5 см у діаметрі, до якого прикріплено котушку з волосінню й сторожок із прапор-цем. Сторожок заводиться за край котушки після встановлення і спрацьовує під час клю-вання й прокручування котушки. Волосінь, тягарець, повідець і гачки ми використовуємо однакові.Недоліком таких жерлиць уважаю три-валіший період встановлення і збирання, її обов’язково потрібно зібрати- розібрати. Вста-вити стійку в основу, сторожок у стійку, про-пустити волосінь через проріз, а це завжди займає деякий час. Під час транспортування все потрібно акуратно складати в пакет, тому що частини жерлиць будуть переміщатися по ящику й заплутуватися.Достоїнством таких жерлиць є те, що вони закривають повністю лунку, не доводиться засипати її снігом і видно їх із набагато біль-шої відстані, їх не так замітає снігом, тому що 20 см стійки, плюс стільки само прапорця набагато легше роздивитися, ніж 20-санти-метровий сторожок із прапорцем.У сусідів по риболовлі жерлиці відрізняли-ся від наших. Одні були такі самі, як і в мене, тільки котушки стояли на них не паралельно до основи, а вертикально, відповідно сторо-жок заправлявся не у вушко, а під саму котуш-ку. В іншому вони були однаковими. Але таку модель уважаю менш зручною, тому що до основних недоліків ще додається більше місця під час транспортування через вертикальні котушки, а якихось переваг вони не дають.Ще були куплені, пластикові, що складали-ся з широкої, понад 22 см, основи у вигляді кола зі стійкою з котушкою й прапорцем на пружинці. Такі жерлиці дуже зручні тим, що мають найлегшу вагу, високу чутливість, висо-кий прапорець видно дуже далеко й, закри-ваючи лунку основою, не потрібно засипати її снігом.Недоліками є час на їх складання й підго-товку і найголовніше, зі слів їхнього власника, згодом пластмаса починає дещо деформу-ватися, а в сильні морози ламається під час ударів об лід. Щоправда, враховуючи їхню вартість, легко купити нові.Останніми були жерлиці, виконані з дюра-левої трубки, на якій кріпилася котушка. Звер-ху також ставилася пружинка із прапорцем, а нижня частина була металевою у формі 10 -сантиметрового чотиригранника. Стави-лися вони за 10 см від лунки після проби-вання льоду пішнею й у вже готовий отвір вставлялася ніжкою жерлиця. Ці жерлиці вза-галі нічим не сподобалися. Тому що до тим самих недоліків додавалося постійне тягання із собою пішні, необхідної для встановлен-ня, украй ненадійне їх кріплення на льоду й прилипання до рук у морозну погоду. До них однозначно потрібно робити підставу.Далі спробую розповісти про свої спостере-ження щодо самого оснащення, установлення й тактики ловлі жерлицями. За весь час ловлі жерлицями вдалося перепробувати масу варі-антів їх оснащення. Використовував волосінь діаметром від 0.2 до 0.5 мм на різних глиби-нах від півметра до семиметрової глибини. Як засвідчила практика, якихось змін у кількості клювань не побачив, тому використовую най-зручнішу для себе досить міцну волосінь від 0.3 до 0.35 мм.Повідці теж використовував різні. Сталь-ка, струна, флюорокарбон, тефлон, звичай-ні китайські зелені із застібками, металеві з польовика й взагалі без повідця. Що тонший ставити повідець, то більше трапляється клю-вань. Найбільша кількість клювань була вза-галі без повідця, але й зрізів тут було більше ніж половина. Якщо порівнювати повідці зі стальки або польовика, вони майже однакові, але польовик трошки тонший. І коли робити повідці із двох частин, то клювань теж стає більше. З огляду на це, останні кілька років ставлю повідці тільки металеві із двох частин або тонкого польовика. Використовую тільки трійники. На одинарні і двійники бувало клю-вало і краще, але здатність до засікання у трій-ників набагато вища. Тягарець рекомендую ставити тільки ковзний і максимально легкий, зважаючи на умови риболовлі. Якщо ловити у схожих місцях без течії, то вага 5–7 г дасть змогу опускати живця на необхідну глибину й утримувати його від спливання.Ну й кілька слів про місця й глибини вста-новлення жерлиць. Найчастіше клювання траплялися на жерлиці, у яких живець був за 20–40 см від дна. Рідше, коли живець був за метр від льоду, і взагалі рідко в півводи. Однак хочу зазначити, що під час ловлі на глибинах від метра й менше набагато пер-спективніше ставити живця практично під лункою, за 10–15 см під льодом, клювань буде набагато більше.Коли розставляєте жерлиці на водоймі, то пам’ятайте, що, розставивши їх біля впа-дання струмка або на межі течії зі звалом або горбком на дні, завжди більше шансів одержати клювання. Також перспективни-ми будуть стіна очерету, кущі, що стирчать із води, але жерлиці, що стоятимуть поруч, потрібно контролювати, інакше щука, що сяде на гачок, завжди встигне піти убік, заплута-ти снасть і, відповідно, зірватися із трійника. Також необхідно вибирати місця, де є під-водна рослинність, але не безпосередньо над нею, а буквально за метр вбік від неї над чистим дном. Щука любить стояти поряд із рослинністю.Ловля на жерлиці цього разу відбувалася на одній із забок Дніпра. Живцями в нас були піймані на блешню невеликі окуньці, сусіди ж ставили на привезених карасиків. Оскільки ми приїхали трохи пізніше, то перспектив-ніші місця вже були зайняті, і нам довелося розмістити жерлиці ближче до берега. Протя-гом дня ловлі в сусідів було приблизно десять спрацювань і чотири півторакілограмові щуки на льоду. У нас три спрацювання на жерлиці. Одна трохи більше за кілограм і майже дво-кілограмова щуки виявилися приємним при-ловом до наших окунів, пійманих на блешню.Звісно, що ловля на жерлиці — це абсолют-но самостійний вид риболовлі, що потребує ретельної підготовки й повної віддачі на водо-ймі. Але, зважаючи на те, що законодавством дозволено всього лише п’ять жерлиць на рибалку, сподіватися на великий успіх рибо-ловлі з такою кількістю не доводиться. Тому найчастіше використовую їх як доповнення до ловлі на блешню або мормишку. Іноді просто приємно спокійно посидіти на ящику з аромат-ною кавою у стаканчику й раптово побачити, як різко піднявся прапорець жерлиці. Адрена-ліну це завжди додає, а виведення важкої щуки, що активно пручається на тому кінці волосіні, саме те, по що ми й ходимо на риболовлю.