ОТГ та мисливські угіддя

Володимир Яковлєв

Липень, 2021 рік

 

На прохання мисливців з Івано-Франківської області, які вирішують питання оформлення документів для отримання в користування мисливських угідь, висловлюємо свою думку щодо необхідності погодження цього питання з місцевими територіальними громадами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 «Порядок надання у користування мисливських угідь» закону України «Про мисливське господарство та полювання», мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування обласними, Київською та Севастопольською міськими радами, Верховною радою Автономної Республіки Крим за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Отже, як випливає з приписів зазначеної статті, закон не вимагає погодження надання у користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства із територіальними громадами.

Одночасно треба врахувати, що ст. 140 Конституції України, яка визначає місцеве самоврядування правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, чітко не визначає, чи поширюється юрисдикція органів місцевого самоврядування за межі населених пунктів, чи мають такі органи право впливу на розвиток територій, що розташовані за межами їхнього населеного пункту.

Необхідно звернути увагу на те, що ще у 2015 році планували внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади): наприклад, у ст. 133 Конституції пропонувалося встановити, що систему адміністративно-територіального устрою становлять такі одиниці: громади, райони, регіони. Пропонувалося встановити, що територія України поділена на громади, які є первинними одиницями у системі адміністративно-територіального устрою України, але такі зміни до цього часу не були прийняті. Отже, чітко неможливо зрозуміти, де законодавчо закінчуються повноваження однієї територіальної громади, а де починаються повноваження іншої.

Враховуючи вищесказане, на цей час можна чітко та впевнено сказати, на яку територію поширюються повноваження районної ради чи області, але з територіальними громадами таке поки що неможливо. Фактично повноваження територіальних громад обмежуються межами населених пунктів, у яких вони створені. Але, думаю, нормальні претенденти на користування мисливськими угіддями не будуть намагатися створити мисливські угіддя в межах населених пунктів, де організація та проведення полювання, м’яко кажучи, проблематичні.

Найімовірніше, розширення юрисдикції територіальних громад можливе лише у разі ухвалення нових законів України «Про адміністративно-територіальний устрій», «Про комунальну власність», а також у разі внесення відповідних змін до закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до Земельного кодексу України з урахуванням закріплення нової адміністративно-територіальної одиниці. Але все це неможливо без внесення відповідних змін до Конституції України.

Окрім того, треба пам’ятати та враховувати, що згідно з приписами ст. 111 (Обтяження прав на земельну ділянку, обмеження у використанні земель) Земельного кодексу України, обтяження прав на земельну ділянку може встановлюватися законом. У згаданому нами випадку законом України «Про мисливське господарство та полювання» встановлюються умови надання права полювання. Відповідно до приписів чинного законодавства вимога про погодження надання у користування мисливських угідь з територіальними громадами цілком зрозуміло відсутня.

Володимир Яковлєв, ГС «ВАМКМУ»