«Перемен! Мы ждем перемен…»

С. Андросюк, Т. Теличко, Всеукраїнська мисливська спілка

Листопад, 2021 рік

Ще в березні цього року Рада нацбезпеки і оборони ухвалила рішення «Про виклики і загрози нацбезпеці України в екологічній сфері…» Було запропоновано цілу низку першочергових заходів щодо нейтралізації цих викликів і загроз та видано відповідні доручення Кабміну.

На їх виконання уряд здійснив перші кроки щодо посилення відповідальності за порушення правил полювання і риболовлі. Так, у ВРУ було зареєстровано законопроєкт №6175 від 13.10.2021, яким запропоновано посилити адміністративну відповідальність, зокрема і за порушення правил використання об’єктів тваринного світу. А саме – втричі підвищити штрафи за порушення правил полювання (до 340-3400 грн, якщо не було добування тварини, і до 3400-6800 грн, якщо тварина добута з порушеннями); і риболовлі (для громадян до 102-510 грн). Варто зауважити, що востаннє штрафи за ст. 85 КУпАП переглядалися в 2010 році.

Іншим законопроєктом (№6148 від 07.10.2021) уряд запропонував посилити відповідальність за кримінальні правопорушення. Насамперед у ст. 248 Кримінального кодексу (ККУ) запропоновано об’єднати і незаконне полювання, і незаконне зайняття рибним промислом.  Ми вже неодноразово звертали увагу, що і ведення мисливського, і ведення рибного господарства є видами спеціального використання тваринних ресурсів, що закріплено у ЗУ «Про тваринний світ». А тому цілком логічним було б об’єднання цих галузей в одному органі виконавчої влади. Тим паче через те, що для лісівничого агентства, зосередженого на заготівлі деревини (середовища перебування диких тварин), мисливська галузь, як засвідчує досвід останніх років, не лише неприродня, а не дуже й потрібна.

Та повернемось до змін, які Кабмін запропонував внести до ККУ. Так, штрафи за незаконне полювання і зайняття рибним промислом із заподіянням матеріальної шкоди у великому розмірі хочуть підвищити до 85 000-119 000 грн. За незаконне полювання в заповідниках, на «червонокнижні» види, застосування різних способів масового знищення тваринного світу штраф становитиме 119 000–204 000 грн. Окрім того, браконьєрам за запропонованою редакцією ст. 248 ККУ може загрожувати до шести років позбавлення волі.

Важливо зазначити, що нарешті запропоновано також зменшити істотну (тепер матеріальну) шкоду. Нагадаємо, це та сума збитків, за досягнення котрої порушнику загрожує кримінальна відповідальність. Наразі вона становить 284 000 грн, а становитиме 113 500 грн (сума залежить від прожиткового мінімуму, тому щороку змінюється). Але це все ще значить, що кримінальна відповідальність загрожуватиме браконьєру лише після того, як він незаконно вполює, наприклад, аж трьох кабанів.

І тут варто поаплодувати Держрибагентству, яке виступило з ініціативою збільшити такси для обчислення відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної риболовлі, і проштовхнути цю пропозицію через рішення уряду. Такси зросли в десятки разів, а для окремих видів (карась сріблястий, окунь, раки) у сотні разів! І хоча в галузі мисливства аналогічні такси підвищили в 2017 році, але лише в чотири рази – різниця разюча.

Наприклад, за незаконне добування сома необхідно відшкодувати 5117 грн, за незаконне добування кабана – 40 000 грн. Спершу здається, що розбіжність цілком логічна, але тільки доти, доки не почнеш задумуватися над «цінністю» природного ресурсу. Звісно, не можна безапеляційно заявляти, що одні тварини цінніші за інших, та давайте просто порахуємо. Умовно припустимо, що середня вага сома становить 3 кг, а кабана – 80 кг, отже, плата за незаконне добування становитиме 1700 грн/кг і 500 грн/кг відповідно. При цьому в 2020 році лише підзвітні «промисловики» виловили майже 400 т сомів, а кабанів у мисливських господарствах було добуто 168 т (2100х80 кг). Якщо припустити, що середня вага щуки становить 1 кг, а козулі – 25 кг, то плата за незаконне добування становитиме 3468 грн/кг і 1280 грн/кг відповідно. При цьому об’єм добування за такої умовної ваги козулі становить 300 т і 260 т відповідно. Так можна зрозуміти приблизну різницю у наявності водних і мисливських ресурсів у нашій державі і побачити, наскільки відрізняються такси за відшкодування збитків.

Отже, Держрибагентство і далі утримує пальму першості у намірах побороти браконьєрство. Аналогічно було і п’ять років тому, коли вони запустили «рибний патруль» і змогли вибити перші 55 млн грн на його фінансування з держбюджету. Посилювати матеріально-технічну базу для охорони мисливських угідь Держлісагентство має намір коштом користувачів мисливських угідь. Мова йде про 65 млн грн, які держорган отримував за продаж ліцензій на добування мисливських тварин користувачам і «накопичував» на своєму рахунку протягом останніх 10 років, повідомив улітку голова ДАЛРУ Ю. Болоховець. Вирішення питання порядку використання цих коштів, здається, було настільки складним, що знадобилося аж ціле рішення Ради нацбезпеки, про котре ми говорили на початку. Або ж… не так уже й хотілося їх використовувати.

Та хай там як, з об’єднанням мисливства і рибництва «під одним дахом» для початку ми будемо сподіватися, що хоча б питання посилення відповідальності для осіб, які незаконно й нахабно використовують природні ресурси, буде вирішено. І вже найближчим часом ініціативи уряду ми побачимо у вигляді законів.