Озвіріле життя в зоні

Сергій Жила

Листопад, 2021 рік

Олені ревуть, гонюють… Ось на риковиськах уже з'явилися й олениці. Рогачі їх шукають, збирають гареми.

Сьогодні вдалося зблизька понюхати оленя, коли той переслідував оленицю. Хоча оленя і звуть шляхетний, але сморід від нього… жахливий. Я стояв на оленячій стежині, й так сталося, що олениця мене, мабуть, збила б, якби я не відстрибнув. Олень позаду неї на ходу розбризкував сечу, мускус і сперму. Наука каже, що цей весь букет запахів неабияк стимулює оленицю входити в еструс і успішно завагітніти. Дуже цікаві сексуальні ігри. У таких місцях по стежках потрібно ходити обережно, бо, не дай боже, ця любовна рідина потрапить вам на штани! Але головне, що той запах подобається оленицям, а польовий зоолог мусить усе те вивчати і знати.

На риковиськах є і скромні низькорангові самці, котрі на олениць дивляться з-за кущиків. Коли хтось у турнірі зазнав поразки, то затримувати самицю він не має права. Мені здається, що європейські рицарські турніри виникли після того, як їхні панночки надивилися ось таких любовних оленячих розваг і поєдинків.

На риковиськах ще можна почути звук, схожий на ламання сухих гілок. То відлуння поєдинків, коли олені наставляють один одному роги. Таке воно, чорнобильське озвіріле життя.