Моє зимове обмундирування

Ірина Ганнуша

Січень, 2022 рік

Одним із надзвичайно важливих моментів для рибалки на зимовій риболовлі є одяг. Саме він забезпечує зручність та комфорт тривалого перебування у дуже суворих та складних умовах.

Тому одяг на риболовлю я шию собі сама. Шапку пошила зі старої дублянки, куртку із залишків камуфляжної тканини після серійного замовлення. Якщо зима тепла, то у шапці стає спекотно. Тоді я надіваю куртку з високим хутряним коміром. Спеціально пошила такий, щоб затуляв вуха. На голову кепку, зверху каптур — і все. Вуха не мерзнуть, голова не пітніє.

Рукавиць чи рукавичок на риболовлі у мене ніколи не було. Усі дивуються: як я грію руки? А хіба їх можна зігріти у рукавичках, де пальчики перебувають у різних «капсулах»? Та й у рукавицях їм не комфортно, доки не стисну в кулачок. Так вони в долоні гріються і стає тепліше. Але найоптимальніший варіант я виявила ще в юності, коли подивилася фільм про дам 19 століття. Вони ховали свої тонкі пальчики у хутряну муфту. Я почала робити аналогічно - засовувала пальчики у рукави, переплітаючи долоні всередині, а рукави схрещувала на грудях. Так би й ходила, якби в юності не треба було тягати портфелі, дипломати й тубуси. А на риболовлі немає ноші. Сів і сиди над лункою. Тому я почала шити рукави з хутряними відворотами. Коли їх відвертаєш, то вони закривають долоні. Пальчики всередину засунув — і грію, доки поплавець мовчить. Якщо вже зовсім обмерзли, то з'єдную в рукавах, просовую до теплих передпліч, і вони там швиденько нагріваються. Якраз до чергового клювання. Якщо потрібно робити проведення кивком, то засовую пальчики в хутро по саму рукоятку, і смикаю собі кивок тихенько.

Але найголовніше на льоду – це ноги. Скільки я з ними не експериментувала, все одно вони псували все свято. Валянки та бурки були грубими та важкими. Та й скільки шкарпеток на ноги не натягуй, все одно за годину вони замерзали. Пробувала поверх чобіт надівати хімзахист. На якийсь час повітряний прошарок рятував від контакту з морозом, але ненадовго. Потім підгледіла в одного рибалки «хутряні чуні», як він їх називав, і пошила собі такі самі. Робиться це легко, навіть якщо у вас є невеликі навички шиття. Їх можна і вручну зібрати, якщо машинки немає. Для цього необхідно знайти стару шубу та старі чоботи з довгими халявами. Якщо такого в гардеробі немає, сходіть у секонд-хенд, попортайтеся в найдешевших купах ганчірок, там можна знайти все за копійки.

З халяви чобіт (можна з дублянки) вирізаємо підошву. Для цього потрібно просто обвести підошву своїх чобіт із припуском сантиметрів 3-5, залежно від довжини хутра. Потім кладемо чобіт на бік і обводимо його профіль, також додаючи припуски. Додаємо довжину до колін. І кроїмо серединку - просто вирізаємо смужку по ширині носка і завдовжки від носка до колін, з урахуванням вигину.

Раджу для початку зібрати пробний варіант, наприклад зі старої ковдри, якщо ви ніколи такого не шили. Я зі своїм досвідом, і то першу модель пошила невдало. Їх треба шити просторіше і вільніше у підйомі, щоб легко можна було натягнути.

Підошву пришиваємо замшею чи шкірою назовні. Задній шов залишаємо відкритим. Перші свої «чуні» я пошила зі змійками ззаду. Але на морозі це була мука — застебнути чи розстебнути ці змійки. Хтось допомагав, сама я не справлялася з таким складним завданням, особливо наприкінці риболовлі, коли пальці зовсім німіли на морозі й вітрі. Уже на другу свою модель пришила ззаду зав'язочки з гумок, які зав'язую спереду. Перший ряд на гомілки, щоб зафіксувати ступню. Останній зверху над коліном. І роблю підошву «чуні» трохи довшою за підошву чобіт. Якщо сильний мороз, обмотую шкарпетки ще й синтепоном. Головне надіти «чуні» після прибуття на риболовлю. Якщо ви встигли охолонути, потім їх уже не зігріти. Тепло в них треба зберегти відразу.

І ще порада: бережіть хутро від води. Коли пробиваєте лунку, вода може вийти на поверхню льоду. Якщо намочите хутро, воно потім обросте бурульками і буде важко ходити. А так, звісно, ​​не побігаєш. Але якщо хутро легке синтетичне (у мене воно підкладкове), «чуні» створюють тільки незручності при пересуванні, сидіти ж можна нескінченно, навіть при -20.

І ще. Якщо ви купили термочоботи, де під устілкою є осередки, в яких збирається конденсат, стежте за устілками. У мене покриття протерлося просто на риболовлі, волога почала потрапляти всередину, і так я отримала хронічне захворювання. Поки не зрозуміла, що устілки потрібно замінити. Або обшити їх клейонкою.