Не варто гребувати чорнухою.

А.ЩЕРБУХА, кандидат біологічних наук.

Листопад, 2003 рік

За способом життя чорнуха, як називають, зокрема у басейні Дніпра краснопірку, перебуває ніби між пліткою та карасями: уникає відносно швидкої течії, якій віддає перевагу плітка, але й не копирсається у мулі як це властиво карасям, хоча, подібно до останніх, може вигримувати й деякий дефіцит кисню у воді. Правда, інколи плітку — найпоширенішу рибу внутрішніх водойм України — любителі зимового вудіння риби ототожнюють з краснопіркою, кажучи після вдалого полювання на плітку у водосховищах: «сьогодні добре йшов краснопер», маючи на увазі плітку. Необхідно пам'ятати: краснопірка лише вішалкою ловиться по закритій воді і трапляється це переважно по осіянній кризі. Але все частіше говорить про вдале полювання на краснопірку ті, хто теплої літньої пори рибалить серед зеленого вбрання водосховищ. Інколи таке рибальство ведуть мисливці на пернату дичину, коли та з якихось причин припиняє свій літ, принаймні у зоні перебування мисливця з рушницею. Щоб якось компенсувати и своє перебування серед природи не лише з оздоровчо-естетичних міркувань, вони прихоплюють вудочки та відповідні наживки чи насадки. Причому про впольовану за таких умов цю рибу мисливці говорять з емоційним задоволенням, що зрідка траплялось колись лише на деяких озерах, значні площі яких займали трав'янисті рослини. Тепер так відгукаються заядлі рибалки про краснопірку водосховищ, що мають значні мілководні ділянки, де пишно розвивається водяна рослинність.

Як же відрізнити чорнуху (краснопірку) від інших риб, насамперед від плітки?

Повна українська наукова назва чорнухи — краснопірка звичайна типова, далі просто краснопірка. Вона — чи не найвишуканіша серед риб наших річок, водосховищ, озер, а тому рекомендується для утримання у кімнатних холодно-водних акваріумах, тобто не потребує додаткового підігрівання води, без чого не можуть обходитись вихідці з теплих країн. До цього можна додати й те, що ця риба витримує й деяку нестачу кисню у воді, в зв'язку з чим відпадає необхідність в обладнанні акваріуму компресорною установкою. Нарешті, вона не вибаглива й до кормів, що теж приваблює аматорів-акваріумістів.

Отже, можливо, для когось ця риба стане місточком зо такою захоплення як екзотична акваріумістика. хоч вона не поступається й аборигенній, вітчизняній.

Доросла краснопірка відрізняється від плітки звичайної, по-перше, яскравішим забарвленням: у неї спина коричнево-зелена, боки жовтувато золотисті очі жовтогарячі з червоною плямою у верхній половині, спинний плавець біля основи темнуватий, на вершині —червоний, грудні плавці — сірі з червонуватими кінцями, решта плавців — яскраво-червоні, навіть малинові: по-друге, вона характеризується вищим, товщим і ширшим тілом, яке майже не вкрите слизом, стиснутим з боків черевцем і кілем на ньому, що розміщений між черевними плавцями й анальним отвором і вкритим лускою; кінцевим ротом, який звернений догори; по-третє, розміщенням спинного плавця, який дуже зміщений до хвостового плавця; нарешті, по-четверте, у неї глоткові зуби дворядні.

Необхідно зазначити, що збільшенню чисельності краснопірки у Київському водосховищі сприяє те, що вона відкладає ікру порціями, яких буває, як правило, не менше трьох, а то й чотири. До того ж тут склались сприятливі умови для нересту, якими є наявність у великій кількості нерестового субстрату, захищеність нерестовищ від хвилебою, доброго прогрівання мілководних зон тощо. У Каховському водосховищі зазначені умови розмноження переважно відсутні, до того ж частина самиць здатна відкладати не більше двох порцій, а за несприятливих умов — жодної.

Позитивним фактором для краснопірки у дніпровських водосховищах, у тому числі і в Київському, є й те, що вона майже не має конкурентів за кормові організми. Споживаючи в основному рослинну їжу, її спектр кормових організмів, очевидно, може поповнюватися за рахунок безхребетних, що живуть на рослинах, зокрема так званих малощетинкових червів, а то й тих, що живуть у донних ґрунтах, зокрема тих же малощетинкових червів, серед яких найвідоміший «трубочник», а також личинки комах, зокрема деяких комарів, що відомі рибачкам за назвою «мотиль». Якраз на ці організми дуже багаті стали водосховища, зокрема та їх зона, що дала притулок різним водним рослинам.

Отже, й краснопірка в умовах дніпровських водосховищ набрала цінніших якостей, ніж вони були у річці; за ними вона майже не поступається плітці звичайній.