Куля псує чок?

О. Вдовенко

Вересень, 2011 рік

Нещодавно в одному закордонному виданні була опублікована стаття про вплив різних чоків на стрільбу шротом. У ній зокрема йшлося про те, що порівняно гірший бій російських рушниць можна пояснити в тому числі й тим, що власники багато стріляли з них кулями Бреннеке та Блондо (звуження – чок). Чи не могли б прокоментувати наші збройові експерти інформацію, щодо зужиття чоку від великого настрілу кулями?

В. Трохимов

Траплялися випадки, коли паяні оловом стволи розходилися від стрільби важкими кулями, особливо не каліброваними за дуловими звуженнями. Але під час стрільби невідповідними снарядами насамперед відбувається роздуття перед чоками, а, може, і розрив чока. Проте сучасні кульові боєприпаси, які є в продажу, всі розраховані на стрільбу з чоками, відтак шкоди від неї не більше, як від стрільби модними нині «Магнумами». Звісно, якщо стріляти каліберним снарядом за розміром діаметру самого ствола, то біди не оминути.

У мене був випадок, коли якийсь сільський механізатор вистрілив гайкою з одного ствола своєї «тулки» і отримав «шестигранний чок», але роздуття не сталося. З другого боку, стрільба з легких стволів важкими зарядами веде, як правило, до роздуття перед чоками. Це особливо стосується старих повоєнних «Меркелів», що мали сильні чоки та легкі стволи, які іноді роздувалися навіть нормальним за вагою снарядом, але з твердими клейтухами або жорсткими прокладками. Російські рушниці, які є грубшими за закордонні, особливо в стволах, цієї вади не мають і витримують великі заряди без особливої шкоди. Але це стосується стволів, а не системи затворів. До того ж кулями в наших умовах просто немає можливості стріляти багато. А чоки не менше зношуються і від стрільби шротом.

Сьогодні у світі існує тендеція заміни свинцевого шроту на стальний. От такий шріт справді дасть зношення не тільки чоків, а й перехідного конусу за набійником незрівнянно більше, ніж стрільба кулями. Я стикався з покритими виривами та бороздами каналами стволів після таких експериментів, видовище не з приємних.

А взагалі, ствольна криця на стволах російських рушниць не набагато гірша за сучасну європейську. Що стосується обміру каналів і звужень, то російські рушниці мають великий процент браку, в тому числі і за діаметром ствола. Так, якось мені трапився ствол ІЖ-18, у якому був вирваний загвинчений чок. Причина поломки – замість каналу ствола діаметром 18,5 мм він був 18,9 мм. Звісно, в цьому випадку про який розстріл мова не йде, це звичайний брак.