Українська ненародна немудрість
В. Яковлєв
Дожилися… виявляється, що згідно нещодавно зміненого законодавства, за спорядження набоїв навіть до своєї мисливської гладкоствольної зброї, чим сьогодні займається маса мисливців, вони підпадають під кримінальну статтю з перспективою «загриміти» на строк від трьох до семи років… Читайте про цю скандальну тему в "Полюванні та раболовлі" №1 за 2015 р.
Наші англоруси
Ю. Букатевич
Гончак-англорус як метис виник у 1740 році, коли граф С.Н. Салтиков почав підмішувати кров англійських фоксгаундів до руських гончаків. Пізніше до цих покручів підлили кров гончаків арлекінів, польських та французьких гончаків Артуа. З часом порода англорусів утворила стійкий тип і швидко знайшла визнання серед мисливців. На початку XX століття Україна вже мала своїх непоганих англорусів. Полтавчанин У.П. Крамаренко в 1903 році на П'ятій Московській виставці показав зграю у складі п'яти смичків
Маркування набоїв
Ф. Левицький
Мабуть, кожен мисливець стикався з проблемою, коли в поспіху у патронник запихаєш один набій замість іншого. У результаті підранок на близькій відстані, розбитий великим шротом, або дрібний шріт не долітає до здобичі, яка швидко віддаляється. Я й сам мав такі випадки, особливо пам‘ятний – коли добирав лисицю, замість трійки-одинички всунув 4/0… Стріляв на кілька метрів, першим пострілом промазав, а другим… з прекрасного зимового рудого трофея залишилися тільки клапті. Стало дуже прикро, адже ли
Правда про ринок зброї
В. Артеменко
Найкраще уявлення про ринок зброї в Україні й інших країнах, що цікавлять нас, дає статистика ООН. Генеральний секретаріат цієї організації регулярно видає «регістр звичайних озброєнь», де перераховані всі угоди зі зброєю, інформацію про які надали держави члени ООН. Правда далеко не всі країни надають таку інформацію в повному обсязі, так РФ ухиляється від публікації угод зі стрілецькою зброєю. І зовсім не через їхню успішність… Звіт за 2013 р. був опублікований 14 липня 2014 р. З нього ми мож
На біса козі баян?
В. Щербак
Я знайомий з українським мисливським собаківництвом, починаючи з 1967 року, оскільки перше мисливське цуценя придбав саме цього року. Як зараз пам'ятаю, заплатив за нього 10 рублів, що на ті часи дорівнювало вартості трьох пляшок казенки (горілки). Уявіть собі, тоді процес купівлі цуценяти не мав ніякого зв'язку з жодною бюрократичною організацією або тяганиною, а, тим більше, вивченням його високого походження. Керувався я лише робочими якостями його матері, яка, загалом, зірок з неба не хапала