Відкриваємося!
С. Боровий
От і дочекалися мисливці свого свята. Цього року відкриття полювання на пернатих по Україні «розкидане» нерівномірно. Десь приблизно половина областей вирішила відкриватися у класичну другу суботу серпня – 10-го числа, але багато хто поспішив призначити день свята на першу суботу – 3 серпня. Слід сказати, що в такому роздвоєнні є свої мінуси, але є й плюси. Мабуть, головний із останніх, що в багатьох мисливців буде можливість двічі побувати на одному «бенке
Пора декомунізувати мисливського монополіста
Сергій Андросюк
У статті «Уся правда про мисливство в Україні» («ПтаР» №5, 2019) ми вже зазначали, що розвитку вітчизняної мисливської галузі заважають дві слабкі особини у «стаді бізонів» – Держлісагентство та УТМР. Отже, продовжуючи цю тему, хотіли б торкнутися питання діяльності УТМР. Підштовхнуло нас до цього надходження численних скарг від мисливців, які давно, але безрезультатно, прагнуть змін. Насправді, організація-монополіст мала б задавати тон в розви
Фарбовані лиси
Петро Лісовий
Чим сьогодні займаються наші «екологи» та профільні чиновники? Дбають про благополуччя екосистем чи відпрацьовують гроші покупців? Ще древні вчили: судіть за ділами їхніми; спонукали думати – кому вигідно? То кого (що) ми маємо на свою голову? Якщо ввечері двоє зустріли третього. Випили кави. Поговорили, подиміли. І раптом на них найшло – будемо з радіацією боротися! Звісно, у вільній, демократичній державі, ще й цивілізованій, мають повне право. Але! Якщо їх пон
Лібертаріанство, або полювання у смартфоні
Олексій Ісаєв
Мисливська пристрасть, якою керують  чіткі межі досконалого закону,  має і може бути задоволена високим рівнем ведення мисливського господарства. Укотре взявшись за перо, спочатку хотів написати статтю під назвою «Полювання навиворіт». Але вчасно зупинився: надто вже багато негативу довелося б викласти, розкриваючи цю тему. Тоді довелося б писати або під псевдонімом, або зображувати побачене на якій-небудь планеті Х. Але дуже не хочеться говорити погано п
Як народжуються природоохоронні «зірки». Ефект Мельниковича-Семерака очима очевидця
Сергій Гладкевич
Природно-заповідний фонд – візитна картка країни. Як держава ставиться до своїх заповідних територій, багато в чому визначає її рівень культури на міжнародній арені. І, зрозуміло, визначальним у роботі будь-якого національного природного парку чи заповідника є його керівник. Він може бути справжнім, що велика рідкість у нашій країні через певні причини, а може бути слухняним флюгером, який скаже, що вода є там, де її немає, що охорона є там, де її немає і близько. Добір керівних к
Як Червона книга України охороняє тетерука
В. Урсул
Багато наших мисливців, особливо з таких регіонів, як Полісся і Карпати, в мисливських угіддях могли спостерігати або чути тетерука. Живе цей птах у лісовій або лісостеповій зонах. Протягом більш ніж двохсот років багато авторів у своїх роботах оспівували цю птицю. Л.П. Сабанєєв у своїй праці «Тетерук-косач (мисливська монографія)» згадує одинадцять таких авторів ХVІІІ-ХІХ століть. А матеріали, видані про тетерука та полювання на нього вже у ХХ столітті, становлять об'ємну
Історія білолобої казарки
Анатолій Морозов
Історія, про яку йтиметься, сталася в ті давні часи, коли не було ще «рукотворного» Київського моря, а на лівому березі Дніпра за 40 км від Києва стояло невеличке село Сваром’я, де мешкав відомий багатьом київським мисливцям і рибалкам бакенник Іван Фокович. Неподалік від його хатинки височіла сигнальна щогла з горизонтальною поперечиною, на кінцях якої вивішувалися сигнальні знаки – чорні прямокутні планки, кульки – великі чорні й малі червоні. Поєднання цих
Традиції в полюванні
Павло Старий
Тим, хто виріс і пройшов становлення як мисливець ще у СРСР, а особливо в дружному колективі людей із великим стажем, важко, точніше, майже неможливо довести, що в нас не було мисливських традицій та етики. По суті, все так і є. Традиції були. Часом досить незвичайні і для європейського мисливця часто просто неприйнятні. Обмовлюся, не обговорюємо «еліти» або тих, хто себе вважає нею, можливо, там були свої моменти, і не факт, що правильніші, ніж у звичайних колективах. Візьм
Полтавська обласна виставка
Зоя Медвєдєва
25 травня відбулася Полтавська обласна виставка мисливських собак. Уже традиційно її провели під Кременчуком на території готельного комплексу ВП. Не втомлюся повторювати, що полтавцям пощастило зі спонсором. Кравченко Василь Анатолійович завжди гостинно й душевно приймає у себе всілякі кінологічні заходи. Він і сам, наскільки я знаю, є мисливцем і власником чималої кількості собак, і не тільки мисливських. Спасибі йому велике за допомогу! Весна цього року не тішила нас гарною погодою.
Малий мюнстерлендер – стара нова порода лягавих собак в Україні
Олександр Домашовець
Останніми роками все частіше на виставках та змаганнях мисливських собак в Україні можна зустріти незвичну породу – малих мюнстерлендерів, німецьких довгошерстих лягавих собак. Що це за порода й чи така вже вона нова в Україні? Перша стаття про малого мюнстерлендера в нашій мисливській періодиці вийшла в далекому 1959 році (журнал «Охота и охотничье хозяйство» №8, 1959 рік). Шістдесят років тому автор, професор В. Штокман вирішив познайомити наших мисливців з однією з
Будьте здорові!
Уляна Яненко
Група мисливських собак нібито нічим і не відрізняється від інших. Голова, тулуб, вуха, лапи, хвіст. Низенькі, великі, маленькі, довгі, кудлаті та гладкошорсті. Але все ж вони займають окрему нішу. І не тільки зумовлену специфічним природним обдаруванням – азартно полювати разом із господарем-мисливцем. Ми спостерігаємо і дещо інший бік цієї справи: робочий мисливський собака наражається на значно більший ризик травмуватися й захворіти. Це пов’язано з тим, що вони частіше стика
Старий добрий «шістнадцятий»
Ігор Наконечний
Зараз у мисливських магазинах серед нової зброї зустріти рушницю 16 калібру доволі складно. Вибір їх в Україні вкрай обмежений і представлений лише такими моделями, як ІЖ-43, турецькими горизонталками Huglu, одиничними зразками завезених двостволок чеського та німецького виробництва. Зате серед зброї вторинного ринку на частку 16 калібру припадає до 30%, а серед трофейної німецької зброї 40-х років минулого століття цей показник зростає до 70%. Збереження таких рушниць дуже й дуже відносне
Газовідвідні напівавтомати АТА Армс
В*ячеслав Артеменко
Працювати над статтями про сучасну дешеву зброю складно, особливо немолодій людині, коли досвід минулого повстає проти сприйняття майбутнього... За сучасними вимогами до товару турецький напівавтомат – успішний виріб, призначений для завоювання певних сегментів ринку. Турки незаперечно потіснили російські рушниці. Раніше ті успішно й довго – з «Різноекспорту» 1960 рр. - посідали на світовому ринку нішу «найдешевших». Перемога турків очевидна навіть
Про порохові прокладки
Ігор Наконечний
Завдання прокладки на порох подвійне. Перше – це максимальна обтурація порохових газів. Друге – щільне закриття порохового заряду та утримання водночас заданого режиму стискання пороху. Відповідно, порохові прокладки мають бути дуже щільними за матеріалом і діаметром. Входити в гільзу вони повинні з натягом, що дає їм змогу утримувати стискання пороху, а потім і тиск газів, не руйнуючись під їхнім впливом. Найпростішим варіантом порохової прокладки є щільна картонна прокладк
«Беретта» S55: битва за ринок
В*ячеслав Артеменко
Наші читачі просять розповісти про бокфлінти «Беретта». Про них можна багато чого розповісти, чим ми постійно і займаємося... Цього разу йтиметься про модель S55 і наступні із цього ряду. Ця рушниця з'явилася на ринку в 1956 р. Вона принесла величезний успіх фірмі і призвела до тривалої конкуренції між «Береттою» та «Іжмехом», власне – з «Різноекспортом». Зразком для конструкторів була модель ASE (1949). У ній запирання моделі
Клейтух-контейнер
Ігор Наконечний
Клейтух-контейнер (КК) наразі є найпоширенішою і найуспішнішою конструкцією, що поєднує в собі пороховий обтюратор, основний клейтух, дробову прокладку і стаканчик-контейнер для шроту. Причиною його поширеності є придатність КК для складання набоїв на автоматизованих лініях, а також властивості, що забезпечують оптимальні умови для розвитку повноцінного дробового пострілу. Варіацій ПК величезна кількість - за вагою, формою, діаметром, висотою, амортизаційною конструкцією, ємністю стаканчик
Ловля пікером в умовах термоклину
Олег Смирнов
Під час захоплення в термоклиновий період дальнім фідерним ловом, із поля зору випала інша перспективна зона. Ехолот часто виявляв скупчення риби, що розташовувалися від берегової лінії на відстані 20-25 м. Підводний рельєф на цих ділянках – це вихід глибокої прибережної канави в бік досить рівної в цих місцях поверхні із глибинами 3-3,5 м. Глуха махова снасть на цих дистанціях не годилася, а ловля з годівницями 65-70 г мала грубуватий вигляд. Із цих причин та через успішну ловлю в д
Зі спінінгом на Десні
Ігор Ткач
Десна досить примхлива, непередбачувана, загадкова й водночас дуже красива. Одна з небагатьох річок, яку мінімально торкнула діяльність людини, позаяк на всій її протяжності немає дамб та водосховищ. Це справді жива річка, яка постійно змиває береги та дерева, утворюючи завали, змиває острови й наносить нові, зносить піщані перекати й намиває нові, й безперервно змінює русло. Під час паводків вода тут піднімається досить суттєво, заливаючи найближчі луки, і тим самим створює сприятливі умо
Не трофейний...
Павло Старий
Ямка уздовж кручі була не такою глибокою, щоб претендувати на місце, де можуть бути пристойні судаки. А саме по них ми і вибралися. Але, на жаль, 3-4 метри глибини на загальному фоновому двометровому плесі не вселяли особливої ​​надії. Проте, подітися було нікуди. Або пробувати джигувати тут, або працювати воблерами на двометровій глибині в пошуках щуки. Щуку ловити не хотілося. Вирішуємо залишитися на кручі і пройти її повністю по всій довжині, благо метрів 200 це вже щось. Перші закид
Удача за відсутності клювання
Євген Гридько
Серпень – місяць благодатний і щедрий. Уже не так пече сонце, плодів садів-городів на столі – повно, та й річкові мешканці починають тішити рибалку – як спінінгіста, так і любителя донної ловлі. Однак піймання трофеїв усе одно залишається випадковою справою. Вирушили ми якось із приятелем провітрити карбюратор, а заодно й покидати спінінги до гирла Десни. Оскільки я на «Ізумрудці» (риболовна база) не рибалив дуже давно, переважно орієнтувалися на спогади то
Лящ від Серьоги
Євген Гридько
  Пірново – любов мого дитинства. Але, як виявилося (і слава Богу), не тільки мого. ...Вересень, початок. Спека. Приїжджаю в те саме Пірнове. Нікого не чіпаю. Насолоджуюся. Люблю. Правда, від Пірнового мого дитинства мало що й лишилося. Пан Головін то забудовує деснянські левади, то в нього гроші скінчилися... Словом, у місці, куди ми з батьками ходили на пляж, височіє паркан. Такий капітальний, із контрфорсами. Щоправда, він нічого не захищає. Уже років десять як височіє. Ну та
"Давайте говорить друг другу комплименты"
Рибалки
На 85-му році життя від нас пішла чудова людина – президент Київської федерації риболовного спорту Двірний Яків Андрійович – рибалка-спортсмен, суддя національної категорії, невгамовний оптиміст, талановитий викладач і організатор, який поклав своє яскраве і плідне життя на служіння риболовному спорту. Яків Андрійович створив Федерацію риболовного спорту України, брав активну участь в організації та проведенні змагань, займався вихованням молоді, підготовкою суддів, просуванням
Місячний літ
Євген Ковалевський
Думаю, всій нашій братії, і особливо молодим мисливцям, притаманне прагнення до пошуку нових, ще незвіданих місць. Ось і ми колись із товаришем, тоді ще молоді мисливці, вирішили перевірити достовірність однієї чутки. Говорили, що в сусідньому Ічнянському районі між селами Бакаївка й Монастирище, в заплаві річки Удай скупчилися незліченні тисячі качок. Ну просто як у Остапа Вишні в його «Мисливських усмішках». Звичайно, ми вже знали схильність мисливців до перебільшень, але вир
Швидке полювання
Андрій Антонець
  Субота, ранок. Починаю складати стратегічний план, як би ввечері вирватися хоч на годину до болота, бо, як каже мій товариш: «Хочеться так, аж пика болить…» Озвучивши свої мисливські плани на вечір дружині й не почувши заперечень, почав прокручувати в голові план дій. Куди їхати, визначився давно – на моє улюблене Личкове. Чому улюблене?.. Та навіть і не знаю. Більшість місцевих мисливців навряд чи так може сказати, але про це згодом. День наближався до вечо
По бекасу
Володимир Виприцький
На самому початку сезону, після тривалої перерви на полюванні ви помічаєте, що трохи втратили навички у стрільбі, реакція дещо уповільнилася. Стало більше промахів, ніж у середині минулого сезону. Але невдовзі відкриття полювання на копитних, де промах по звіру, самі розумієте, просто неможливий! Так от, полювання на пернатих і допомагає нам пригадати забуте, потренуватися у стрільбі – і до полювання на копитних підготуватися, досягнувши необхідного рівня стрільби. І хоча полюванн
Сопки, ялинка й кабан
Євген Ковалевський
Перед Новим роком комбат дав розпорядження принести з далеких сопок у роту ялинку. Наш взводний запропонував мені і ще одному інструктору Саші скласти йому компанію в цій справі, адже комусь потрібно буде нести ялинку. Саша, як і я, зрадів майбутньому походу. Він родом із Хабаровська, теж мисливець і з тайгою знайомий із дитинства, не те, що я. Переді мною відразу постало питання вибору взуття, а він був невеликий: або гумові чоботи, або биті валянки. Я вибрав чоботи, адже саме в них я
Мисливиця Зорька
Володимир Саратов
Це була біла спанієлька з чорною головою і шовковистими, звисаючими вухами, з білою смужкою через лоб до потилиці. Чорними в неї були ще велика пляма на крижах і хвостик. Коли ми приходили в гості до Георгія Матвійовича, земляка і друга батька, Зорька весело вітала нас, часто махаючи своїм куцим хвостиком і, зводячись на задні лапи, намагалася кожного лизнути в руку або щоку. Мама, гладячи собачку по голові, примовляла: «Зоренько, Зоренько, що ж це ти лапками просто на сукню, ну як ж